
Пасічники зібрали максимум 20% меду, на який розраховували.

«Карітас Україна» надає можливість отримати грант до 237 тис. грн на розвиток бізнесу для підприємців у сферах бджільництва, пекарства у п’яти областях України.

Падіння збору меду буде однозначно, з кількох причин. Насамперед, після зимівлі зменшилась кількість бджолосімей по Україні приблизно на 25%. Також погода вносить свої корективи: під час цвітіння садів ударили морози, вони вимерзли, підмерзла і акація.

Продукція компанії Honeyland здобула золоту нагороду під час церемонії вручення національної премії у галузі бджолярства London International Honey Awards (Велика Британія).

У селі Малі Крушлинці на Вінниччині родина Дудників розвиває сімейну справу — «Батькову пасіку». Головною особливістю є збережений будинок бджоляра 1974 року з автентичним зимівником і сотосховищем.

Рішення Європейської комісії про впровадження прямих дотацій на бджолосім’ї є важливим кроком у підтримці бджолярів і захисті бджіл — ключових запилювачів, від яких залежить продовольча та екологічна безпека Європи.

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

Весна цього року суттєво відрізняється від попередніх років. Початок весни (перша декада березня) для більшості пасічників був багатообіцяючим. Температура сягала +26°C. Розвиток бджолиних родин почався дуже активно, бджоли швидко увійшли у фазу свого активного розвитку — пасічники були задоволені й раділи стрімкому старту.

Кількість бджолосімей в Україні станом на 1 січня 2025 року становила 2,17 млн, що на 5,7% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.

Урожайність товарного соняшнику приблизно на 40% залежить від запилення бджолами, бобових і трав — на 80%, фруктово-ягідних насаджень — від 80 до 99,9%.

У Великій Британії продовжать кампанію з мінімізації популяції азійського (жовтоногого) шершня, який може завдати шкоди біорізноманіттю та бджолиним колоніям.

У разі отруєння однієї бджолиної родини пасічник втрачає від 6500 до 11000 грн.

Успішний агробізнес сьогодні — це не лише технології та врожайність, а й повага до довкілля, партнерів і споживачів.

В Україні частка фальсифікату засобів захисту рослин є доволі високою та стабільною — на рівні 20-25%.

Зараз поширення кліща Tropilaelaps clareae на території України малоймовірне, проте, хоча цей паразит поки що не зареєстрований у країні, все ж таки бджільництво перебуває в зоні ризику.

Питання рентабельності бджільництва стоїть дуже гостро, адже низькі ціни на мед та їх коливання негативно впливають на галузь.

В аграрному коледжі на Полтавщині відкрили факультет із переробки продукції бджільництва. Ідею створення такого факультету подали досвідчені медовари, члени ГО «Гільдія медоварів України». Подібні факультети відкриватимуть і в інших навчальних закладах України.

Важливим елементом у веденні бджолярства є переробка продукції. Це дає додану вартість до того продукту, який отримують пасічники, крім того, збільшується асортимент продукції бджільництва, що дає реальні шанси на підвищення рентабельності.

Міжнародна конференція з бджільництва відбудеться в Києві 20 березня та буде приурочена 250-річчю від дня народження винахідника першого в світі розбірного рамкового вулика, українця Петра Прокоповича.

У ДАР запрацювала «Система попередження щодо отруєння бджіл та організації керованого бджолозапилення». Тепер фермери і пасічники налагодять ефективну співпрацю між собою.