Бджільництво

Минулого року три виробники меду отримали грант від Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Загалом за 3,5 роки в рамках проєкту відбулося 147 заходів з бджільництва, у яких взяли участь понад 7,7 тис. бджолярів.

Пілотний проєкт географічного зазначення «Мед Закарпаття», який зараз реалізовується, можна використати надалі виробникам і розпочати створення наступного географічного зазначення на мед. Для цього пасічникам потрібно побачити переваги географічного зазначення та прийняти рішення, що їхня продукція є особливою.

Наразі питання реєстрації пасік стоїть на порядку денному по бджільництву в Мінекономрозвитку. Новим наказом, який знаходиться на фінальній стадії розробки, передбачається зробити процес реєстрації пасік більш простим і зручним для бджолярів.

В українських пасічників немає можливості масштабувати та розвивати свій бізнес. Медовий бізнес зростає органічно, але це зростання занадто повільне для того, щоб гідно давати раду викликам, які стоять перед виробниками.

В Європейському Союзі ринок продуктів із географічним зазначенням надзвичайно цікавий для споживачів. Різниця між ціною на харчовий продукт із географічним зазначенням і звичайний становить не менше 15%. Це якраз та додана вартість, яка повинна бути стимулом для виробників.

Україна в 2019 році показала значне зростання експорту меду — майже на 13%, експортувавши його понад 55 тис. т. За підсумками Україна увійшла до п’ятірки найбільших країн-експортерів меду. Завдання на найближчі роки — увійти до трійки лідерів.

Херсонські пасічники разом з громадською організацією «Земля Таврії» у квітні започаткували акцію — доставка меду пенсіонерам додому.

Таврійський державний агротехнологічний університет отримав грант від Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва і вже цього сезону студенти спеціальності «Бджільництво» зможуть отримати практичний досвід роботи на пасіці.

Незвичайний матеріал для виготовлення дефіцитного нині товару — масок — запропонував один із вітчизняних бджолярів. Ця маска не тільки для захисту, вона й сама неймовірно корисна, бо пошита з прополісних положків.

Цього року держава впроваджує дотації для бджолярів за програмою «Фінансова підтримка сільгоспвиробників». Проте чи продовжиться ця практика надалі, залежатиме від самих пасічників.

В Україні практично відсутній ринок ефективного використання бджіл для запилення ягідних культур. Якщо це робити правильно, то можна підняти продуктивність черешні, полуниці, й особливо малини до 70%. Однак для цього потрібна система.

Україна минулого року експортувала 300 т органічного меду. Наразі в стадії проходження сертифікації з органічного виробництва знаходиться близько 80 пасік.

Від масштабних пожеж в Австралії найбільше дісталося медовій галузі.

Близько половини пасік паспортизовано у Черкаській області — 1700 бджільницьких господарств з 3593 наявних.

Спілка пасічників України підписала меморандум про співпрацю з спілкою Український контроль аграрного захисту, щоб разом протидіяти ввезенню контрабандних ЗЗР та спільно займатися просвітницькою роботою щодо правильного використання агрохімї.

В Києві триває вже звична для аграріїв виставка AgroComplex 2019, але цьогоріч вона дещо змінила формат і наповнена ексклюзивними виставковими проєктами та експозиціями.

Микола Томчук щовесни, як тільки потепліє, перебирається з квартири у невеличке мальовниче село Воля-Свійчівська, що у Володимир-Волинському районі. Тут вже понад три десятки років Микола доглядає власну пасіку, що стала невід’ємною частиною його життя.

Виклики для бджолярства можна поділити на 5 груп — запилення, сконцентрованість у приватному секторі, проблема якості і безпечності продукції, однотиповість надходження прибутку і синдром розпаду бджолиних сімей.

У німецькій Баварії петиція для запровадження важливих законодавчих змін значно вплине на сільське господарство регіону.