На весняний медозбір цього року негативно впливає нестабільна погода. Певний час було холодно, і бджола сиділа у вулику, не працювала, а тим часом ріпак відцвітає, акація починає цвісти. Взятку немає, а корми бджоли під’їдають добре. Бджолосім’ї збільшуються — зараз у них саме пік зростання. За таких умов існує великий ризик роїння.
Про своїх трудівниць пасічник із Сумщини Микола Приходько готовий розповідати годинами, адже має 19 років досвіду в цій справі.
«Останні 10 років займаюсь лише степовою породою, постійно ведеться селекція, виводяться кращі з кращих. На морфометрію, перевірку маток на чистопородність, відправляю бджіл до Гадяча. Для цього відбирається близько 50 живих комах. Там усе виміряють за відповідними параметрами та визначають, на скільки відсотків яка сім’я їм відповідає. Вже потім я обираю одну з цих сімей і з них виводжу маток на репродукцію і на продаж», — розповідає AgroPortal.ua Микола Приходько.
За його словами, бджоли працюють усе своє життя, проте мед добувають не відразу. У перші дні після вилуплення бджола доглядає за наступними, молодшими комахами. У певний період є такі, що просто виконують функцію вартових, деякі чистять вулик чи приносять воду, а приблизно з 12-18 дня від народження їх допускають до видобутку меду.
В середньому бджоли живуть 36 днів, але зимові — майже пів року внаслідок того, що у них сповільнюється обмін речовин, і організм не зношується.
Тривалість життя комах залежить і від медозбору. Якщо дуже великий валовий медозбір, то бджола виснажується раніше, відбувається зношення крил, вона більше літає за медом. Погодні умови теж певним чином впливають.
Існує безліч способів вирощування якісних маток. Микола Приходько робить це винятково через штучне виведення — перенесенням личинок шпателями.
«Я пробував різні системи, є й спеціальна для виведення маток — Nicot. Але особисто для мене простіше шпателем — швидко та якісно. Вибрав личинку, яка найбільше сподобалася, привив, потім починається стартер. Через добу стартер личинки переноситься у доглядальницю, там вона дозріває до запечатування, а вже потім переміщується в інкубатор. Далі матки йдуть або на продаж, або підсаджуються», — розповідає пасічник.
Інкубатор Микола Приходько має саморобний — акумуляторний. Каже, що зараз це надійніше, адже світло вимикають, а так температурний режим і вологість завжди під контролем.
У книгах пишуть, що тривалість життя матки сягає 5 років. Проте свою продуктивність вона починає втрачати вже після двох років.
«У мене матка жила 4 роки, вона племінна, я її довго тримав. Після двох років життя вона втрачає до 50% репродукції яєць, тобто довше немає сенсу тримати. Хоча є такі, що і в 3-4 роки можуть дати фору молодій матці, але їх мало, вони більше схильні до роїння. Тому краще замінювати маток раз на два роки. Кожен рік я міняю на пасіці 70-80% маток», — ділиться досвідом Микола Приходько.
Окрім спеціального інвентаря, незамінним у роботі пасічника є календар виведення бджоломаток. За ним можна відслідковувати все до дня, години, що робилось у вулику. Це значно полегшує роботу на пасіці.
Початківцям Микола Приходько радить звернутись до вже досвідченого пасічника і разом з ним придбати бджолопакети. Наголошує також на тому, що краще це зробити саме навесні, або принаймні літом.
«Восени не рекомендую в жодному разі, адже в комах немає досвіду зимівлі, вони не знають, як усе правильно зробити. Також я б радив брати тільки пакети, а не купувати сім’ї. Для першого року буде менше роботи, не буде роїння», — пояснює пасічник.
Є багато факторів, які впливають на роїння бджіл: температурний режим на вулиці, медозбори, наявність взятку. За словами фахівця, найчастіше бджоли заходять в роїння на ріпаку.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Аграрії Сумської області станом на 1 жовтня обмолотили 229,7 тис. га зернових і зернобобових культур. Загальний намолот становить 1 439 тис. т зерна.

Три гектари яблуневого саду з 13 сортами фруктових дерев облаштували у Глухові на Сумщині. Його заклали у 2013 році як навчально-виробничу базу для студентів Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського аграрного університету.

Українським пасічникам не радять притримувати мед у розрахунку на подальше суттєве зростання цін. Середня експортна ціна у 2026 році зросла до $3,47/кг проти $2,49/кг роком раніше.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.