Проєкт «Шкільний вулик» у Заворичах створений у Калитянській ТГ на Київщині, щоб показати школярам, що є можливість і в сільській місцевості заробляти кошти.
Над створенням пасіки працювали учні Заворицького навчально-виробничого комплексу спільно з командою ГО «Наші кроки».
Як розповів AgroPortal.ua керівник проєкту «Шкільний вулик» Павло Дубовий, реалізували його у Заворичах за грантові кошти в партнерстві з Фондом Східна Європа.
«Спочатку планували реалізувати проєкт у Калиті на території шкільної теплиці. Та після спілкування із заворицьким активістом, пасічником, вчителем Максимом Кулідою, який збирався принести до школи кілька вуликів, щоб показати дітям, як працювати біля бджіл, ми зрозуміли, що є зацікавлена людина. Тож вирішили втілити цю ідею у Заворичах», — згадує керівник проєкту.
Закупили вулики і заселили їх племінними бджолами, привезеними з Чернівців. Сьогодні пасіка налічує шість вуликів.
За словами Павла Дубового, згодом виникла ідея організувати подібний проєкт у Калиті, але до вуликів додати ще апібудиночок. Цю ідею схвалили у фонді «Відродження» та виявили готовність профінансувати на 50% її реалізацію, але за умови, якщо перші 50% вдасться зібрати в межах краудфандингової кампанії на платформі «Спільнокошт». Кошти вдалося зібрати, але почалося повномасштабне вторгнення, і проєкт довелося відтермінувати. Але згодом таки наважилися і на зібрані кошти купили апібудиночок, бджолосім’ї під нього, облаштували територію.
Павло Дубовий розповідає, що проєкт має і виклики — частина дітей, а також учитель, який доглядав за пасікою, виїхали за кордон. Залучити нових дітей до проєкту дуже складно. Не вистачає людського ресурсу, щоб з ними працювати. Зараз є кілька учасників, які продовжують відвідувати пасіку, і днями планують разом відкачувати мед.
«Пасіка наша стаціонарна. Ми не ставимо за мету накачати багато меду, ще маємо запас із попередніх років, який не ввесь реалізували. Загалом у нас 10 бджолосімей: у Заворичах — 4, а у Калиті — 6. На пасіці в Заворичах працюють близько 5 дітей віком 12-14 років. Такої ж вікової категорії 4 юних бджолярі трудяться і в Калиті», — продовжує він.
«Шкільний вулик» активний у соціальних мережах. На своїх сторінках у Facebook та Instagram вони не лише показують, як кипить робота у бджіл і біля них, а й демонструють продукцію власного виробництва, яку можна придбати не лише на місцевих ярмарках, а й замовити онлайн. Нині найбільш популярні воскові свічки ручної роботи та натуральний мед без будь-яких добавок.
За словами Павла Дубового, діти із задоволенням відвідують пасіку. Влітку це навіть проходить активніше, адже канікули.
«Ми особливо не навантажуємо роботою, а даємо їм простір для спілкування, взаємодії між собою. Паралельно, звісно, розповідаємо про бджіл, адже їх потрібно переглянути, якісь рамки підкласти чи відкласти, в цьому проблем немає», — продовжує керівник проєкту.
Деякі батьки, а особливо ті, хто нічого не знає про пасіку, бояться відпускати своїх дітей на такий гурток. Але організатори особливу увагу приділяють питанню безпеки.
«Насправді алергія на укуси бджіл є в небагатьох людей. Коли реалізовували проєкт у Заворичах, у нас всі учасники були застраховані. До того ж на кожній пасіці є аптечки з препаратами, які ми в разі чого можемо самі вколоти. Ну а поодинокі укуси бджіл приносять користь. Навіть є дослідження, яке показує, що бджолина отрута у маленьких кількостях здатна попереджати багато різних хвороб», — пояснює Павло Дубовий.
За його словами, зацікавленість у цьому проєкті є, тож залишається ідея запустити соціальне шкільне підприємство і в інших навчальних закладах по всій Україні.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Десять фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine пройшли індивідуальні менторські консультації з профільними експертами.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

15 вересня 2026 року фіналісти освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine захищатимуть свої бізнес-ідеї перед членами Експертної ради в Посольстві Королівства Нідерландів в Україні.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.
