Коли реформи стають ризиками: як перехід на європейський перелік ЗЗР загрожує продбезпеці
Агросектор на шляху до ЄС: практичні кроки адаптації у рослинництві
08 червня 2026, 06:24 689
Інтеграція України до Європейського Союзу у рослинництві визнана однією з найскладніших через необхідність кардинальної зміни регуляторної бази та підходів до вирощування.
І це основний виклик для аграріїв, адже заборона понад 100 діючих речовин ЗЗР, які дозволені до використання в Україні та одночасне виведення з обігу 60% препаратів — інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів, протруйників, десикантів і відсутність дієвих альтернатив ЗЗР, дозволених у ЄС, — призведе до значних економічних втрат українських фермерів.
Наслідком може стане і потенційне зменшення врожайності в Україні, і формування резистентності (стійкості) шкідливих організмів та здорожчання затрат на регулювання чисельності шкідливих організмів.
Профільні асоціації замовляли три різні дослідження, результати яких показують, що 10 млн га з 24,5 млн га можуть стати нерентабельними через одномоментну заборону використання ЗЗР.
Владислав Седик, експерт аграрного ринку
Жодна країна світу не здійснювала таких масштабних обмежень у настільки стислий проміжок часу. Навіть у Європейському Союзі процеси вилучення діючих речовин відбувалися поступово – протягом останніх 20 років, із запровадженням перехідних механізмів та адаптаційних періодів для виробників.
Більше того, у Євросоюзі, коли відчувається брак альтернатив, вмикається механізм emergency approvals (екстрених дозволів): у 2013–2024 роках країни ЄС видали 4761 екстрений дозвіл, 77% з них повторювались щороку, а деякі країни видавали десятки дозволів на рік. І це є свідченням системної проблеми відсутності дієвих альтернатив.
Ці зміни, як і інші правила регулювання встановлює регламент (ЄC) 1107/2009.
Юрій Бондаренко, начальник відділу реєстрації пестицидів Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства
Цей документ є фундаментальним у визначенні, які препарати яким чином можуть потрапити на ринок Євросоюзу. Його ключова особливість — дворівнева система допуску. На рівні Єврокомісії здійснюється схвалення діючих речовин, коформулянтів, синергістів та антидотів. На рівні окремих держав-членів відбувається авторизація — реєстрація конкретних препаративних форм.
При цьому вимоги до оцінки, стандарти досліджень і перелік необхідних даних є єдиними для всіх країн ЄС без винятку.
Отже, ключові моменти Регламенту 1107/2009 такі:
- Схвалення діючих речовин ЗЗР нарівні ЄС (єдиний перелік);
- Реєстрація ЗЗР нарівні держав-членів ЄС (окремі переліки);
- Екстрений дозвіл для ЗЗР, що містить заборонену в ЄС діючу речовину (максим. на 120 днів);
- Дозвіл на паралельну торгівлю ЗЗР, якщо ідентичний за складом ЗЗР зареєстровано в державі-члені ЄС;
- Принцип обережності (Precautionary principle).
Принцип обережності є принциповою відмінністю від нинішньої української практики. Єврокомісія не очікує настання доведеної шкоди — якщо є обґрунтована підозра, що діюча речовина може завдати шкоди здоров’ю людей, тварин або довкіллю, її виводять з ринку. Саме цим пояснюється постійне скорочення переліку дозволених речовин у ЄС.
Регламент також визначає поділ ЄС на зони для випробувань та реєстрації ЗЗР. І якщо ЗЗР зареєстровано в одній державі в межах певної зони, інші держави цієї зони можуть визнавати таку реєстрацію та дозволити використання ЗЗР. Очікується, що Україна буде входити до зони Центр.
Зона А. Північ: Данія, Естонія, Латвія, Литва, Фінляндія, Швеція.
Зона B. Центр: Бельгія, Чеська Республіка, Німеччина, Ірландія, Люксембург, Угорщина, Нідерланди, Австрія, Польща, Румунія, Словенія, Словаччина, Велика Британія.
Зона C. Південь: Болгарія, Греція, Іспанія, Франція, Хорватія, Італія, Кіпр, Мальта, Португалія.
Європейські стандарти у сфері захисту рослин передбачені новим Законом України «Про державне регулювання сфери захисту рослин» (№4147). Хоча основна частина положень закону набуде чинності з 17 січня 2028 року, агровиробникам, фермерам, розсадникам та виробникам насіння рекомендується розпочати підготовку вже сьогодні.
Ключові зміни, передбачені законом:
- Цифровізація галузі — створення Державних реєстрів дистриб’юторів, консультантів та професійних користувачів, реєстрація в кожному з них залежно від діяльності стане обов’язковою.
- Навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин дистриб’юторів, консультантів та професійних користувачів.
- Технічний огляд обприскувачів та обладнання для застосування ЗЗР раз на три роки державним оператором (винятки – нові обприскувачі, які не працюють понад 5 років).
- Запровадження простежуваності, що замінить частину паперових документів та полегшить експорт до ЄС.
- Порядок повідомлення про застосування ЗЗР за 48 годин до початку будь-якого застосування ЗЗР у місцевий орган самоврядування (дата та час, територія, рослини, що підлягатимуть обробці, назви засобів захисту рослин запланованих до застосування та їх діючих речовин, спосіб (метод) застосування, відомості про професійного користувача, який застосовуватиме ЗЗР, реквізитів чинного посвідчення про проходження навчання, контактних даних для зв’язку із ним).
Одним з дискусійних питань з Євросоюзом є і використання дронів для внесення засобів захисту рослин. У цьому питанні Україна випередила ЄС у частині регулювання дронів. На рівні ЄС відсутнє регулювання, яке описує внесення ЗЗР дронами. ЄС анонсував що найближчим часом запропонує зміни до законодавства в частині обробок авіаційним методом.
Владислав Седик, експерт аграрного ринку
У Європі авіаційний метод працює виключно на підставі дозволів. Такий дозвіл надається лише тоді, коли фермер доводить, що в нього немає іншої альтернативи, наприклад, при роботі на схилах, де звичайний обприскувач не зможе працювати. Окремо Україна створила на рівні законодавства механізми, які регламентують внесення ЗЗР дронами, оскільки в Україні цей метод зараз активно розвивається.
Стандарти ЄС вимагають і дотримання суворих екологічних вимог: обов'язкової диверсифікації сівозмін, збереження постійних пасовищ та залишення частини орних земель під паром для відновлення біорізноманіття.
Основні вимоги до аграріїв:
- Охоплення заходами з відновлення 20% деградованих екосистем, що потребують відновлення, до 2030 року, та усіх — до 2050 року.
- Щонайменше 30% суходолу ЄС повинні стати природоохоронними територіями.
- Щонайменше 10% сільськогосподарських територій мають стати ландшафтами з високим біорізноманіттям (луки, перелоги, лісосмуги тощо).
- Щонайменше 25% сільськогосподарських угідь мають використовуватись для органічного землеробства.
Загалом головна мета Європейського зеленого курсу — кліматична нейтральність до 2050 року. Вона полягає в досягненні нульового рівня викидів парникових газів. І цей план має перетворити Європу на перший у світі кліматично нейтральний континент, балансуючи залишок викидів з їх поглинанням.
Богдан Кученко, фахівець зі збереження екосистем ГО «Екодія»
Ці амбітні цілі будуть впливати і на українське сільське господарство. Одним з прикладів у сільському господарстві є стратегія «від фермера до виделки», яка передбачає комплексний підхід до встановлених регулювань з метою провадження сталого господарювання та сталого споживання кінцевої продукції.
Щодо інших законодавчих вимог до управління, аграрії вже зараз мають зважати на:
1. Водну рамкову директиву (Директива 2000/60/ЄС). Цей стандарт спрямований на збереження якості водних ресурсів і досягнення хорошого екологічного стану вод.
2. Директиву про нітрати (91/676/ЄЕС). Ця директива має на меті зменшення забруднення водних ресурсів нітратами, що виникає через сільськогосподарську діяльність, зокрема використання азотних добрив.
3. Директиву про захист диких птахів (2009/147/ЄС), що є основним правовим інструментом ЄС, спрямованим на охорону популяцій диких птахів і їх природних оселищ, що має забезпечити їх стійкість та відновлення популяцій у межах території Європейського Союзу.
4. Директиву про природні оселища (92/43/ЄЕС). Метою цієї директиви є збереження природних оселищ і видів, які є частиною екосистем із високою природоохоронною цінністю.
Важливо знати і Стандарти належного сільськогосподарського та екологічного стану :
1. Збереження постійних пасовищ. Стандарт спрямований на збереження частки постійних пасовищ у співвідношенні до загальної площі сільськогосподарських земель.
2. Захист торфовищ і вологих земель, що є важливим для зменшення викидів вуглецю та збереження природних екосистем.
3. Заборона спалювання стерні. Цей стандарт забороняє спалювання стерні та рослинних залишків на полях, оскільки це призводить до втрати органічної речовини в ґрунті та значних викидів парникових газів.
4. Буферні зони уздовж водойм мінімальною шириною 3 метри мають бути створені вздовж річок, озер і каналів.
5. Управління обробітком ґрунту для зменшення ризику деградації та ерозії. Цей стандарт спрямований на мінімізацію ерозії ґрунтів та захист родючого шару через відповідні методи обробітку.
6. Мінімальне покриття ґрунтів. Фермери повинні забезпечувати покриття ґрунтів у періоди, коли вони є найбільш вразливими до ерозії, наприклад, під час сильних дощів або вітру або в період міжсезоння, після збирання врожаю або в регіонах із високим ризиком ерозії тощо.
7. Ротація культур передбачає регулярну зміну рослин, які вирощуються на одному полі, щоб зменшити ризик виснаження ґрунтів і поширення шкідників.
8. Збереження ландшафтних елементів. Сюди належать дерева, живоплоти, ставки, кам’яні огорожі та інші природні об’єкти, що відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття.
9. Захист пасовищ у зонах Natura 2000. Він забороняє оранку або зміну цільового призначення постійних пасовищ, визначених як екологічно чутливі на цих територіях.
Виконання перерахованих вище вимог забезпечать відповідність українських фермерських господарств нормам ЄС і якщо в цій частині немає жорстких обмежень по часу, на відміну від виведення з обігу заборони діючих речовин в ЄС, представники українського агросектору просять перехідний період на певні стандарти виробництва до 10 років від вступу з метою впровадження нових технологій вирощування, оновлення обладнання для внесення нових ЗЗР, навчання персоналу роботі з новими технологіями та поступової зміни сівозмін та систем захисту рослин.
Питання, чи погодиться Єврокомісія та уряди держав-членів на це, залишається відкритим. Тому для аграріїв надважливо завчасно ознайомитися з вимогами ЄС і законом №4147, що дозволить господарствам поступово адаптувати виробничі процеси, оновити систему внутрішнього контролю та уникнути ризиків у майбутньому. І той, хто першим адаптується і вийде на ринок зі словами «я готовий», той і зніме всі вершки.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
