
Керівник сервісно-технологічного відділу компанії UKRAVIT Сергій Сальніков:
«В науковому плані «Інститут здоров’я рослин» на теренах України — справжній прорив. І це думка не лише українських, а й іноземних партнерів: вони в захваті від охоплених нами напрямків і концентрації надсучасного обладнання в одному місці»
Як розповідає Сергій Сальніков, за рік до вже наявного лабораторного обладнання додалися детектори для розширення спектру визначення пестицидів, стереомікроскоп, лабораторні млинки та ін. Наукова установа може похвалитися й приладами, які рідко можна побачити в Україні, — хромато-мас-спектрометром для визначення діючої речовини пестицидів та атомно-емісійним спектрометром з індуктивно-зв'язаною плазмою, який здатен визначати до 70-ти елементів.
«Дослідження на визначення діючої речовини у пестицидах проводять у багатьох установах та лабораторіях, та ми в «Інституті здоров’я рослин» визначаємо до 300 діючих речовин!. А наявність кліматичних камер дозволяє моделювати різні кліматичні умови для вирощування рослин і тестувати ці діючі речовини на них у різні періоди вегетації», — зазначає керівник сервісного напрямку компанії UKRAVIT Сергій Сальніков.

За рік роботи «Інститут здоров’я рослин» кількість видів досліджень зросла із 50-ти до понад 300 позицій
Окрім науково-дослідної роботи із дослідження дії нових препаратів на культури, тут проводиться оцінка їх фітотоксичності, вивчається вплив на рослини, створюються нові формуляції та формуються високоефективні системи захисту та підживлення для різних культур, адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов різних регіонів України.
До речі, наявність комплексу підземних теплиць, фітотронних кімнат та сучасних кліматичних камер дозволяє відтворити будь-які кліматичні умови. Це разом з інтегрованістю обладнання зі світовими базами даних хімічних елементів із часом дозволить інституту працювати не лише для потреб українського агросектору, а й надавати аналітичні послуги аграріям з усього світу.

Засновник компанії UKRAVIT, ініціатор відкриття «Інституту здоров'я рослин» Віталій Ільченко:
«Наш науково-дослідний інститут має лабораторний комплекс площею 2,5 тис. м2 і найсучасніше обладнання, яке є тільки у найрозвиненіших країнах світу, що дає Україні можливість через міжнародні проекти інтегруватися у світовий науковий простір»
Як розповідає Сергій Сальніков, за рік роботи в «Інституті здоров’я рослин» було проведено близько 100 наукових лабораторних досліджень. Сьогодні тут навіть працюють із альтернативними системами вирощування рослинної продукції: за рік були запущені аеропонні установки і отриманий перший врожай без ґрунту.

На час відкриття в «Інституті здоров’я рослин» працювали 10 науковців. Сьогодні колектив нараховує близько 30-ти співробітників. Над вирішенням наукових завдань працюють 1 доктор і 5 кандидатів наук, численні лаборанти; активну участь у процесах беруть міжнародні консультанти
Але дослідження і робота «Інституту здоров’я рослин» не обмежаться однією сферою агро: рівень обладнання дозволяє працювати в багатьох інших напрямках — біохімії, косметології, фармацевтиці, мікробіології. Вже сьогодні наукова установа веде міжнародні проекти у сферах фармацевтики та кормів, готується до роботи в косметологічній галузі.

«Інститут здоров’я рослин» регулярно відвідують міжнародні делегації, які стверджують, що ця наукова установа — великий крок як для української, так і для світової науки, і не лише у сільському господарстві
За рік існування в «Інституті здоров’я рослин» провели понад 3 тисячі досліджень води, рослинного і насіннєвого матеріалу, ґрунту, пестицидів і готової продукції на замовлення аграріїв з усієї України. Найзатребуванішими послугами стали фітоекспертиза насіння, агрохімічний аналіз ґрунту, листкова діагностика, дослідження залишкових кількостей пестицидів та елементний склад мінеральних добрив.
«Агробіологічний сервіс, що надає інститут, допомагає українським сільгоспвиробникам впроваджувати точне землеробство: адже тут можна зробити весь спектр необхідних досліджень — від оцінки окремих показників ґрунту до аналізу якості та безпеки готової продукції. Фахівці «Інституту здоров’я рослин» також розробляють комплексні системи захисту і підживлення культур, здійснюють моніторинг розроблених систем, оцінюють їхню ефективність та рентабельність і коригують для наступного року», — зазначає Сергій Сальніков.

Агробіологічний сервіс:
- агрохімічне дослідження ґрунту;
- розгорнуте дослідження води;
- дослідження добрив;
- дослідження насіннєвого матеріалу;
- дослідження рослинного матеріалу;
- дослідження пестицидів та агрохімікатів;
- визначення залишкових кількостей пестицидів у сільгосппродукції, ґрунті, воді.
Завдяки таким дослідженням аграрій має змогу перевірити своїх постачальників добрив, ЗЗР і насіння. Адже шляхом проведення повного дослідження речовин, які містяться у зразку, можна визначити, чи відповідає він заявленій якості.
«Сьогодні більшість господарств, як і виробників ЗЗР, усвідомлюють, що майбутнього без наукової складової немає. Ера, коли все робили за стабільними схемами, відійшла і вже не повернеться. І агротехнологічний процес буде й надалі вдосконалюватись і розвиватись», — вважає Сергій Сальніков.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Незалежна вимірювальна лабораторія аналізу зернових та олійних культур «Грейнекс Лаб» відкрилась у Новоукраїнці (Кіровоградська обл.).

Бур’яни — вічні конкуренти озимих зернових колосових культур: вони загрожують посівам ще до появи сходів і продовжують негативно впливати на них під час вегетації.

В Уманському районі Черкащини зосереджена значна кількість агропідприємств, різних за розміром і підходами до виробництва. Одним із провідних у регіоні є ФГ «Хорста», яке вирізняється тим, що впроваджує передові агрономічні практики, вирощує гарні врожаї та засіває цукровими буряками найбільші в районі площі. Поряд із рослинництвом господарство розвиває птахівництво, утримуючи понад 70 тис. голів птиці.

Урожайність озимих культур великою мірою залежить від їхньої здатності до перезимівлі. А на це суттєво впливає забезпечення рослин збалансованим живленням.

Холдинг Kernel («Кернел») у 2025–2026 роках завершив впровадження подвійного моніторингу якості зерна та готової продукції — як за українськими стандартами, так і за вимогами ЄС.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Кукурудза, соя та соняшник — стабільно рентабельні культури, які у складних воєнних умовах допомагають аграріям отримувати прибуток. Тому деякі агровиробники доволі часто повертають їх на одне й те саме поле, не зважаючи на сівозміну.

Африка скоро припинить імпорт агропродукції з інших країн, а ГМ-продуктів на ринку стане більше. Наразі тенденція йде до того, що світові ціни на сільськогосподарську продукцію не підвищуватимуться.

Україна в очікуванні перемовин щодо членства в Європейському Союзі, які мають відбутися навесні 2025 року. Перед нашою державою стоїть відповідальне завдання — довести, що ми гідні бути серед європейської спільноти, крім того, є важливою аграрною країною для ЄС та світу.