Посівна-2023: чи замінить соя царицю полів. Аргументи і поради

Ситуація зі структурою посівних площ, зокрема на Полтавщині, за останні 5-6 років збалансувалась. Кукурудза стабільно займала лідируючі позиції, далі — соняшник та соя. 

Враховуючи економіку кукурудзи, багато фермерів переглядають сівозміну посівів. Значну частину соняшнику посіяли вже у 2022 році, тому очікувати на збільшення площ під цією культурою у 2023-му не варто. Оскільки соя не вимагає складних технологічних рішень, саме вона може забрати частину площі, яка зазвичай була під кукурудзою. «Хоча особисто я не списую з неї лідерства», — говорить Віталій Брашован. 

Українські аграрії вирощують два види сої: ГМ і не ГМ-сою, хоча це питання досить дискусійне, відзначають спікери.

Оскільки значна частина логістики переорієнтувалась на західні кордони, а ГМ-соя у європейських країнах заборонена, навіть транзитом жодна машина не зможе проїхати. Тому навіть якщо і збільшувати посіви сої, то ГМ-соя зазнає значного обмеження для подальшого експорту. 

В основному ГМ-соя збувається на переробку на внутрішньому ринку. В Україні уже є хороші потужності для цього, але виникає питання ціни — вона не завжди та, яку б хотіли фермери.

Тоді як для класичної сої двері відкриті — хоч до Європи, хоч до Азії.  

У більшості господарств частка соняшнику вже перевищує рекомендовані обсяги у сівозміні. Ця цифра доходить до 35%, а у південних регіонах — за 50%. 

Відповідно, основним попередником для сої стане соняшник, хоча це і не найкращий варіант. Тому засобам захисту посівів сої після соняшнику потрібно приділити особливу увагу. По-перше, це захист від бур’янів та падалиці. 

Погодні умови, які склались цього року, негативно відобразились на кількості та якості посівного матеріалу. Тому господарствам, які здебільшого використовували власне насіння під час посіву сої, спочатку варто відібрати зразки та відправити до фітосанітарної лабораторії для отримання рекомендацій щодо наявних проблем. 

Потрібно також зважати, що на сьогодні маємо перезволожений ґрунт, випало нетипово багато опадів. З одного боку це добре, але з іншого — на полях, де був соняшник, є зайва волога та падалиця, яку потрібно знищити. Є багато відкритих питань, що потребують контролю. 

Для протруювання насіння спочатку потрібно знати, яка є проблема, після лабораторного аналізу. Якщо в цілому говорити, то поєднання діючих речовин, таких як флудіоксоніл і металаксил, закриє частину проблем, що стандартно виникають із соєю. 

Також не потрібно забувати про інсектицидний протруйник. Оскільки вже не один рік спостерігається м’яка зима, частіше зустрічаються шкідники як у ґрунті, так і на поверхні. 

Контроль бур’янів — не менш важливе питання. Особливо він необхідний на ранніх етапах розвитку рослини. Якщо рослина знаходиться у конкуренції з бур’янами, вона менше закладе квіток, що знизить урожайність. 

Багато господарств перейшли з суцільного посіву на широкорядний — 19 чи 30 см, або ж 45 см. Якщо в перший місяць своєї вегетації соя повільно росте, а міжряддя відкриті, захист потрібно починати із внесення ґрунтових гербіцидів Брокс (імазамокс, 40 г/л), Матар (метрибузин, 600 г/л), Клаттер (кломазон, 480 г/л) від DEFENDA, які стримають однорічні бур’яни. 

Підчищати другу та третю хвилю бур’янів варто страховими гербіцидами. 

Щодо розміру міжряддя сої, потрібно враховувати особливості сортів рослини. Чим більше сорт здатний до гілкування, тим ширше міжряддя можна використовувати. Але щоб краще визначитись, варто звернутись до оригінатора сорту, який дасть точну рекомендацію, з якою густотою чи шириною висівати той чи інший сорт. 

Важливо уникнути повторення ситуації минулого року, коли через тривалі опади, які спостерігались з початку другої декади вересня до середини жовтня, у значній мірі було втрачено якість урожаю. Потрібно вчасно збирати, щоб зберегти як кількість, так і якість, оскільки саме якість сої оцінюється за вмістом білка. 

Під час вирощування насіння сої обов’язково потрібно проводити десикацію у період завершення. Якщо говорити про вирощування товарної сої, то десикація бажана хоча б на половині площі, що дасть суху і сталу вологість, нормальну продуктивність комбайнів. Тому затрати на внесення десиканту покриються надмірно за рахунок більшої продуктивності техніки і прибавки до врожайності.