LNZ Group за результатами минулого фінансового року — у лідерах серед компаній-дистриб’юторів. Що передувало такому успіху?
Андрій Полтавець: LNZ Group посіла 2-ге місце в Україні серед усіх дистриб'юторів за сумарними об’ємами продажів насіння та засобів захисту рослин.
Це — результат злагодженої командної роботи усіх без виключення структур компанії — від закупівельного відділу, маркетингу, агрономічного супроводу, до топ-менеджменту. Вважаю, що співпраця усіх відділів у нашій компанії, мабуть найкраща в Україні, — рішення приймаються оперативно та колегіально, відсутня бюрократія.
Для LNZ Group не в пріоритеті, яке місце на ринку дистрибуції компанія займає, ми не ставимо собі за мету бути першими. Головне — якість і прибуток від нашої роботи.
Компанія анонсувала свою інноваційну платформу LNZ Web, через яку можна придбати посівний матеріал, ЗЗР та добрива. LNZ Web як офіційний дистриб'ютор в Україні, який повністю доступний онлайн, змінить дистрибуційні вектори LNZ Group у цілому?
Андрій Полтавець: До офіційного запуску LNZ Web стратегічно було прийнято рішення, що платформа стане доповненням дистрибуційної мережі компанії.
Думки вивести LNZ Web в окремий проект були, але після певних розмірковувань, щоб не створювати внутрішньої конкуренції, платформу спрямували на тих клієнтів, до яких не завжди оперативно можуть дійти наші менеджери, не зважаючи, що їх кількість постійно зростає, — це сегмент сільгосптоваровиробників до 500 га.
LNZ Web — надійний інструмент для невеликих фермерів отримати і якість, і гарантовану вчасно поставку, адже для нас усі клієнти важливі, чи у нього 100 га, чи 100 тис. га.
Зараз розробляємо програми мотивування менеджерів, щоб зацікавити їх здійснювати продажі як напряму — «менеджер-клієнт», так і через платформу — «менеджер-LNZ Web–клієнт».
Чи маєте власну мережу логістичних складів?
Андрій Полтавець: Маємо опорний логістичний склад у Лебедині, є кілька оперативних розгалужень по регіонах — у Полтаві, Сумах, у Тернополі та Одесі. Маючи власний автопарк, нема сенсу будувати або орендувати великі склади. Від моменту замовлення до поставки товару проходить максимум 2 дні, тому вкладати кошти в логістичну інфраструктуру в регіонах поки не плануємо.
На сьогодні наш автопарк нараховує 20 вантажних автомобілів, у кожному оперативному складі є власні ГАЗелі, в гарячу пору винаймаємо автомобілі на ринку. Загалом, у пік сезону одночасно працює до 30 машин.
Донедавна LNZ Group була дистриб’ютором мультинаціональних брендів, зараз ви вивели на ринок власний бренд насіння UNIVERSEED та ЗЗР DEFENDA. Плануєте робити ставку на власні бренди, зменшуючи диструбуцію провідних світових?
Андрій Полтавець: Нині це питання досить актуальне, адже останнім часом ринок дистрибуції трансформується: міжнародні компанії виходять на прямі продажі. У зв’язку з цим складно спрогнозувати, що буде далі. Ніхто з постачальників не дає гарантії що дистрибуція і дистриб’ютори їм будуть потрібні через 10 років.
І те, що сьогодні багато хто з дистриб’юторів шукає свій внутрішній продукт, за рахунок якого можна заробляти, не є відкриттям, до цього все йшло. На жаль, мультинаціональні компанії-виробники, дистриб’юторами яких ми є, так і не змогли протягом останніх 5 років, коли були профіцитні сезони по насінню і ЗЗР, вибудувати модель, при якій і дистриб’ютори, і постачальники заробляли б прозоро, а виробник був задоволений. Усе зводилося до демпінгових цін. Заробітків у дистриб’юторів майже не було — рівень маржинальності і рентабельності на рівні 2-3% нівелювався не вчасними розрахунками.
Тобто нарощуватиме обсяги продажів власних брендів?
Андрій Полтавець: Цим шляхом багато хто пішов, проте нам вдалося першими це зробити і значно відірватися від конкурентів. Як би не склався ринок надалі, ми будемо робити акцент на своїх брендах, тому що ми впевнені в якості своїх брендів. Ми розуміємо, що це не надто швидкий шлях, але ми бачимо перспективу і інакшого вибору років через 2-3 може і не буде.
Як клієнти реагують на нові бренди, складно переконувати?
Андрій Полтавець: В Україні виходити на ринок з новими продуктом складно, особливо якщо це не мультинаціональний бренд, а свій та ще й створений «з нуля». Ринок перенасичений брендами — у агронома на столі лежить 15-20 видів селекції і усі хвалять своє унікальне.
Насамперед, нам допомагає впевненість і віра у свій продукт. По-друге, це довіра клієнтів до нас. З брендом засобів захисту рослин DEFENDA ми обрали агресивну політику.
Що стосується насіння UNIVERSEED та ще одного насіннєвого бренду, який ми презентуємо на LNZ Hub, то тут ми робимо поступальні кроки, адже щоб дослідити насіння та ще й в Україні необхідно 3-5 років. Зараз наш меседж ринку, що ми не приносим новий класний продукт, ми пропонуємо нашим клієнтам разом з нами випробовувати, шукати альтернативу, мати додаткову можливість заощадити витрати на гектар і через 2-3 роки клієнт переконається, що наші бренди, які присутні у нашому портфелі, достойні уваги, адже клієнт отримує і якість, і здешевлення собівартості на гектар, не втрачаючи якісні показники по врожайності.
Уточніть щодо здешевлення на гектар, скільки це у грошовому еквіваленті?
Андрій Полтавець: Що стосується насіння, фермер може зекономити 50-70 доларів на гектар. Насіння мультинаціональних брендів коштує 150-200 доларів за посівну одиницю, тоді як насіння власних брендів ми будемо позиціонувати в межах 100-120 доларів в залежності від гібриду.
У нашому портфелі є 8 зернових гібридів та 3 силосних. Ми розуміємо, що пропонувати ринку потрібно лише достойне, тому виберемо 3-4 найкращі гібриди, які будуть перевірені на наших полях і полях партнерів і їх пропонуватимемо ринку, на них робитимемо основну ставку.
Окрім того, паралельно досліджуватимемо і інші гібриди у різних кліматичних зонах України. Це процес довготривалий, постійний і важкий, але дуже цікавий, бо своє є своє. Це вже як рідна дитина.
Щодо нового бренду насіння, розкажіть, що це буде — пшениця, соняшник, чи знову кукурудза?
Андрій Полтавець: Це також буде кукурудза. Не відкрию таємницю. Багато клієнтів знає такий відомий гібрид бренду Bayer (Monsanto) ДК 315 ФАО 310. Останні 4 роки ми мали ексклюзив на цей гібрид від компанії Monsanto. Ми купували батьківські форми, за договором ліцензії виробляли на власних полях з доробкою на власному заводі для пакування і продажу, плативши Monsanto роялті і продавали під брендом Bayer (Monsanto).
З цього року згідно договору ліцензії це вже буде формат співпраці private label. До нового бренду LEGEND seeds увійде гібрид ДК 315, Інсафл та Дрівіа. Це буде наша власність.
Чому така назва?
Андрій Полтавець: Перша інтерпретація, ДК 315 — легенда насіннєвого ринку, який і нині користується попитом і найближчі 5-7 років він буде актуальним.
Повернемося до бренду DEFENDA, як клієнти відреагували, що це генерики?
Андрій Полтавець: Останні 3-4 роки ринок генериків щороку збільшується. Аграрії на сьогодні починають розуміти, що генерики вже не ті, що були років 10 тому — контрабанда чи переклейка, одним словом фальсифікат.
Зараз генерик — це офіційне виробництво, яке не має незаконного підґрунтя. Ще 5-7 років були компанії, які завозили найдешевші генеричні продукти, проте час змінився. Через кілька років залишиться кілька компаній, яким клієнти будуть довіряти, продукти яких будуть випробувані і підтверджені українським полем і особливих застережень на ринку до генериків не буде.
Відсотків 50-70 аграріїв розуміють, що на ринку вистачить місця і мультинаціональним брендам, і генерикам, адже зниження рентабельності аграрного виробництва підштовхує фермерів до заощаджень коштів на гектар.
Ми не можемо вплинути на світові ціни, на ціни на добрива, на зростаючу орендну плату. Крім насіння і ЗЗР у нас не залишається маневрів, де аграрії можуть вплинути на рентабельність.
Тому ми насамперед для нашого аграрного виробництва шукаємо шляхи здешевлення, а це і насіння, і ЗЗР. І це прекрасний шанс поділитися досвідом з клієнтами, показати наочно, як ми заощаджуємо кошти.
Є в планах будівництво заводу по виробництву ЗЗР в Україні?
Андрій Полтавець: Економічного зиску і технічних можливостей якісно це робити в Україні поки нема. На сьогодні і у найближчій перспективі наша стратегія передбачає імпорт не дешевих, але якісних препаратів з Китаю.
Ми не йдемо шляхом купувати у Китаї подешевше і робити націнку, тому що насамперед хімія використовується на власних землях — у нас нема окремих складів для власного виробництва і для клієнтів, тому ми не ризикуємо і цінуємо свою репутацію.
Що стосується добрив, чому пішли і у цю нішу?
Андрій Полтавець: Цього року ми прийняли рішення активно зайти в ринок мінеральних добрив. Знову ж таки конкуренція на ринку спонукає пропонувати клієнтам не окремі продукти, а комплексні рішення — зараз клієнт не кидається на тих, хто прийшов з чимось і дав на нього меншу ціну, йому потрібне комплексне рішення від надійного партнера. Наприклад, аграрій хоче мати кредит і ми готові його надати тим, кому довіряємо.
Що стосується LNZ Hub, який працюватиме на Черкащині для усіх охочих до 20 вересня, в чому його основна «фішка»?
Андрій Полтавець: Ми хочемо ділитися набутим досвідом, тому формат зустрічей відрізняється від традиційного дня поля. Наша компанія прийняла рішення сконцентруватися на меншій кількості людей для того, щоб максимально зробити акцент на інформації. Але хочу зауважити, аналізуючи минулий рік, ми не лише розказуємо про себе, а і отримуємо нові знання від учасників хабу.
Дякую за приділений час.
«N. B.!» Політ нормальний. Курс LNZ Group на технологічність та індивідуальний підхід
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Озимий ріпак восени має сформувати досить потужну кореневу систему та добре розвинену розетку, але при цьому не повинен перерости. Саме тому регуляція росту є важливим складником осінньої технології вирощування.

Осінній період для озимої пшениці — час формування потенціалу майбутнього врожаю. Конкуренція з бур’янами або пошкодження шкідниками на старті вегетації можуть послабити рослини ще до входження в зиму. Особливої уваги потребують падалиця соняшнику, озимого ріпаку та інші бур’яни, які конкурують із культурою за вологу, поживні речовини та світло.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

Для озимого ріпаку особливо важливим є забезпечення бором восени — саме в цей період культура активно формує кореневу систему та конус наростання. Навіть помірний дефіцит бору в цей період може призвести до появи так званої дуплистості кореневої шийки та кореня.

Українська економіка найбільше страждає від експортних цін, які зараз діють на ринку. На даний час внутрішні ціни на зерно в Україні становлять $100/т, що, залежно від регіону, як мінімум на $50 нижче за собівартість. Тож це дуже серйозна проблема для українських аграріїв.

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.

Підприємство «Лан» має в обробітку 2 тис. га землі на Черкащині, де вирощує зернові та технічні культури. Також мають напрям тваринництва — тримають ВРХ і розвивають птахівництво. У раціоні годівлі корів використовують силос, який вже п'ять років заготовляють із високопродуктивних гібридів кукурудзи UNIVERSEED.

Компанія «Сингента», представництво світового виробника та постачальника ЗЗР, насіння та агроцифрових рішень в Україні, та компанія LNZ Group, український вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, оголосили про співпрацю, яка передбачає довгострокове локальне виробництво гібрида соняшнику та ексклюзивну його дистрибуцію, а також забезпечить додаткові можливості для майбутньої кооперації в напрямку кукурудзи.

Кліматичні зміни пришвидшуються. І якщо раніше їх можна було фіксувати раз на 5-10 років, то нині все відбувається набагато швидше — щороку аграрії стикаються з новими викликами.