Україна — провідний світовий виробник зерна, бобових та олійних культур. Для нас важливо посилювати співпрацю з партнерами в Туреччині, Індії, ЄС, оскільки стабільність міжнародних ринків формується через постійний діалог і обмін даними. Саме для цього ми організували та провели AgroFood Summit 2025.
Відкрити мільярдний ринок: Україна може вийти на новий виток в експорті бобових
03 грудня 2025, 06:06 3697
Найбільші гравці світового ринку бобових цього року зібралися на AgroFood Summit у Туреччині. Мерсін як місце зустрічі обрали не випадково, адже в цьому місті знаходиться понад 70% турецької промисловості з переробки бобових культур, а це понад 250 компаній.
AgroFood Summit 2025 загалом об’єднав представників зернового, олійного та бобового секторів із 34 країн. Учасники заходу обговорили головні тренди глобальної торгівлі агропродукцією, зростання попиту на продукти переробки, швидкий розвиток ринків бобових у Індії та Туреччині, поглиблення співпраці між Причорноморським регіоном і Азією.
Антоніна Скляренко, президентка ГС «Українська бобово-соєва асоціація»
Туреччина: покупець бобових та логістичний хаб
Значну увагу учасники AgroFood Summit приділили ролі Туреччини в логістичних процесах Середземноморського та Причорноморського регіонів.
Хусейн Арслан, виконавчий директор AGT Foods, президент ГК Arbel
Туреччина відіграє провідну роль у світовій торгівлі бобовими культурами та продуктами їх переробки, і співпраця з Україною, Індією та країнами Центральної Азії є стратегічно важливою.
За даними голови ради директорів Мерсінської товарної біржі Ö. Абдулла Оздеміра, загальний обсяг зовнішньої торгівлі Туреччини бобовими становить 2,7 млн т.
Згідно з даними FAO, Туреччина посідає 3-тє місце у світі з виробництва нуту та 4-те місце з виробництва сочевиці.
За підсумками 2024 року країна посіла 3-тє місце у рейтингу світових експортерів нуту та сочевиці, а також 5-те місце — з експорту гороху.
Також Туреччина входить до топ-5 країн за обсягами імпорту нуту, зеленої сочевиці та гороху.
Найбільший споживач бобових у світі готовий купувати українську продукцію
Під час AgroFood Summit 2025 було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Індійською асоціацією бобових та зернових культур (IPGA) та ГС «Українська бобово-соєва асоціація» (УБСА), спрямований на розширення співпраці у сфері виробництва, просування та торгівлі бобовими культурами.
IPGA є провідною організацією індійської зернобобової галузі, яка об’єднує понад 10 тисяч учасників ринку: переробників, борошномелів, імпортерів, експортерів, торговельні мережі, фермерські кооперативи та сервісні компанії. Протягом багатьох років ця організація відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої та харчової безпеки Індії та активно працює на міжнародному рівні, зміцнюючи торговельні відносини з партнерами по всьому світу.
Бімал Котарі, очільник IPGA
Індія є найбільшим споживачем бобових у світі, і наш ринок продовжує швидко зростати. Індійський попит на бобові вже зараз відкриває для України потенційно мільярдний ринок. Індія може бути стабільним імпортером передусім жовтого гороху з України, а в разі розвитку виробництва нуту — і цієї культури. Ми також рекомендуємо українським виробникам розширювати виробництво сочевиці. Підписання меморандуму з Українською бобово-соєвою асоціацією сприятиме розвитку торгівлі та налагодженню ширших бізнес-зв’язків між Індією та Україною. У результаті ми очікуємо нарощування постачання українських бобових.
За словами Бімала Котарі, Індія до 2027 року готується стати третьою за величиною економікою світу з ВВП понад $5 трлн. Зі зростанням доходів збільшується й попит на білкові продукти, зокрема бобові. Із населенням понад 1,4 млрд осіб Індія залишається найбільшим виробником, споживачем та імпортером бобових у світі.
Відповідно до наведеної аналітиками статистики, частка Індії у світовому виробництві бобових складає 27%, нуту — 74%, червоної сочевиці — 22%, квасолі — 23%.
Наразі в Індії вирощують шість основних бобових культур, але частка нуту перевищує 45% усього обсягу споживання, оскільки він використовується в різних формах — від зерна до борошна.
Однак через погодні умови та вплив Ель-Ніньо виробництво бобових у Індії зменшилося з 26 млн т у 2022/23 МР до 24,2 млн т у 2023/24 МР. Водночас попит на бобові культури в Індії оцінюється приблизно в 31–32 млн т.
Бімал Котарі, очільник IPGA
Протягом 2024/25 МР Індія імпортувала понад 7,3 млн т бобових культур, щоб покрити різницю між внутрішнім виробництвом і попитом. За оцінками уряду Індії, до 2030 року попит сягне 38–40 млн т. Водночас навіть за умови активної державної політики щодо самозабезпечення залежність від імпорту збережеться через погодні ризики.
Жовтий горох. У 2018–2023 роках імпорт жовтого гороху був обмежений, оскільки уряд вважав, що дешевий імпорт стримує зростання внутрішнього виробництва. Після дозволу імпорту в грудні 2023 року попит швидко відновився, і за три місяці було ввезено понад 1,1 млн т. З 1 листопада 2025 року уряд Індії оголосив про введення 30% імпортного мита на жовтий горох — такий крок спрямований на збалансування внутрішніх цін і захист фермерів.
Бімал Котарі, очільник IPGA
Загальний товарообіг між Індією та Україною сягає $3,39 млрд. Україна має високий потенціал у вирощуванні жовтого гороху та інших бобових, а також логістичні переваги, зокрема через порти Чорного моря. Впродовж багатьох років Україна була одним із наших ключових постачальників жовтого гороху. У 2024–2025 МР Індія імпортувала близько 70 тис. т українського гороху, хоча цього року через конкурентні ціни канадської продукції імпорт з України був нижчим.
Бімал Котарі порекомендував розширювати в Україні виробництво жовтого гороху та сочевиці в регіонах зі сприятливими кліматичними умовами. Зі свого боку він пообіцяв, що IPGA готова підтримувати імпорт українських бобових, щоб задовольнити дедалі більший індійський попит. На думку очільника організації, це відкриває для України потенційно мільярдний ринок: якщо Україна наростить виробництво бобових, Індія готова стати стабільним і великим ринком збуту.
Виробництво бобових у Центральній Азії
За результатами 2024 року виробництво бобових культур склало:
- в Узбекистані — 555 тис. т;
- у Киргизстані — 82,6 тис. т;
- у Казахстані — 638,7 тис. т.
За оцінками AGPULSE, виробництво сочевиці в Казахстані досягло 592 тис. т, і країна посідає третє місце в рейтингу світових виробників та експортерів цієї бобової.
«У Казахстані відбулося різке збільшення виробництва сочевиці. Експорт поточного сезону становитиме близько 0,5 млн т, головний напрямок постачання — Туреччина», — зазначив директор компанії AGPULSE PTE LTD (Сінгапур) Гаурав Джайн.
Аналітики прогнозують, що населення чотирьох країн Центральної Азії у 2030 році сягне 81,7 млн. За рівня споживання 10 кг бобових на особу на рік обсяг ринку складе 817 000 т на рік. До 2050 року обсяг ринку, за прогнозами, досягне 1 038 000 т.
Потреби ринку та кліматичні зміни мотивують українських аграріїв збільшувати виробництво бобових
Попри те, що в Україні вже четвертий рік триває повномасштабна війна, потужності з переробки бобових продовжують збільшуватись.
«Багато підприємств зараз займаються переробкою жовтого гороху, адже це основна бобова культура в Україні для переробки. Водночас ми бачимо, що зростає зацікавленість переробників і до сочевиці. Наразі для експорту української бобової продукції вагомим є європейський ринок, також продукція постачається на ринки Туреччини, Пакистану», — зазначив представник компанії EU-Nomia LTD, «Вест Еуноміа Груп» (WEG) та віцепрезидент «Української бобово-соєвої асоціації» Онур Ватан.
Компанія WEG є провідним виробником шліфованого жовтого гороху в Україні, має власні виробничі потужності на Тернопільщині, які працюють за новітніми технологіями очищення, шліфування та пакування.
За словами Онура Ватана, завдяки тому, що урожай сочевиці в Україні з'являється дуже рано — наприкінці червня – на початку липня, він має великий попит з боку Туреччини, а цього року також доєднався Пакистан. Але Туреччина залишається головним ринком збуту для української червоної сочевиці.
Переробник також додав, що наразі Україна знаходиться на фінішній прямій щодо відкриття ринку Китаю для гороху, вся необхідна дозвільна документація вже погоджена. Це новий ринок, який відкриває величезні можливості для українських виробників бобових.
Онур Ватан, віцепрезидент ГС «Українська бобово-соєва асоціація»
В Україні вирощуються якісні бобові, які є конкурентоспроможними на світових ринках. Після початку війни через низку причин українські аграрії почали менше вирощувати бобових, особливо жовтого гороху. Цього року в Україні зібрано 600 тис. т гороху та 30 тис. т сочевиці. Але я радий повідомити, що у 2025 році аграрії в західному регіоні України виростили 76 тис. т жовтого гороху для переробки на нашому заводі. І його якість дійсно дуже хороша.
Онур Ватан зауважив, що українські фермери вирощують озимий горох, який дещо програє в якості. Тому для переробки його компанія працює з аграріями, які вирощують літній горох. Він прогнозує, що наступного року в Україні буде вирощено майже вдвічі більше сочевиці.
«Очікуємо, що наступного року ми побачимо в Україні 50 тис. т сочевиці, й виробництво жовтого гороху досягне позначки 700 тис. т, а можливо і більше. Це цілком реально, оскільки аграрії скорочують площі під соєю і заміщуватимуть її горохом, щоб мати бобові в сівозміні», — зазначив експерт.
Великі перспективи України на світовому ринку бобових вбачає і виконавчий директор AGT Foods, президент групи компаній Arbel Хусейн Арслан (Туреччина).
Хусейн Арслан, виконавчий директор AGT Foods, президент ГК Arbel
У зв’язку з глобальним потеплінням бобові культури стануть популярними на всій території України, а не лише в південних областях, адже вони є гарним рішенням в умовах кліматичних змін. Крім гороху, який українські аграрії вже експортують, вони також можуть постачати на світові ринки червону та зелену сочевицю, нут. В Україні вдається отримувати якісний нут, але, на жаль, зараз фермери вирощують його дуже мало.
Для довідки: міжнародна конференція AgroFood Summit 2025 організована Українською бобово-соєвою асоціацією у партнерстві з ІА «АПК-Інформ» за підтримки Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Всесвітньої бобової конфедерації (GPC).
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
