Туреччина почала реалізацію нових заходів для забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі на тлі атак на торговельні судна.
Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, пише YeniSafak.
За його словами, війна розширюється на акваторію Чорного моря та вже безпосередньо зачіпає цивільні торговельні судна. Внаслідок атак постраждали також судна під турецьким прапором або у власності турецьких компаній, а також громадяни Туреччини.
«У нас є кілька заходів, про які ми також доповіли нашому президенту. Ми їх реалізуємо», — зазначив Хакан Фідан.
Деталі цих заходів наразі не розкриваються.
Водночас у Туреччині обговорюють створення двох окремих безпечних маршрутів у Чорному морі — для суден, що прямують до України та росії. За даними видання, обидві сторони могли б узяти на себе зобов’язання не атакувати судна, які рухаються визначеними маршрутами. Як приклад наводять попередній механізм зернового коридору.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Зупинка експорту через морські порти може вилитись для агропромислового сектору України в десятки мільярдів недоотриманого виторгу.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Логістичні витрати на експорт зернових зросли на $50 за тонну з часу зупинки портів і можуть продовжувати підвищуватись.

Експорт зерна через Чорне море стикається з новими логістичними обмеженнями: рекордно низький рівень води в Дунаї скорочує пропускну здатність маршруту через Румунію на тлі посилення російських атак на українські порти.

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Експортні перевезення з українських глибоководних портів залишаються практично паралізованими: після повторних атак на торговельні судна кількість балкерів класу хендісайз і супрамакс, готових заходити до портів Великої Одеси, скоротилася до мінімуму.

Туреччина з 29 липня дозволила експорт борошномельної пшениці, скасувавши заборону, що діяла з березня 2025 року.

У Туреччині розпочали впровадження нових сортів пшениці, стійкіших до посухи та погодних стресів.

Вартість баржевих перевезень з українських портів Рені та Ізмаїл до Констанци (Румунія) з початку липня вже двічі зросла і становила близько 28 $/т (дані на 20 липня).