В Україні через розорювання земель, урбанізацію, а тепер ще й воєнні дії стрімко скорочується чисельність комах-запилювачів. Кожна недозапилена квітка — це втрата майбутнього врожаю.
Таку думку висловив керівник ФГ «Широкоступ» Олександр Широкоступ в колонці на AgroTimes.
«Ми кілька років поспіль втілюємо досить незвичайний, але дуже важливий проєкт, обладнавши «мініготелі» для запилювачів… Для комах важливо організувати неперервний привабливий квітучий конвеєр, тому сіємо фацелію, буркун, люцерну, еспарцет, гірчицю. Вони квітують по черзі, забезпечуючи їжею комах усе літо. Також висадили павловнію. Цей невеликий клаптик приваблює надзвичайно велику кількість комах, серед яких багато диких запилювачів», — поділився досвідом він.
І додав, що для гніздування диких бджіл та ос обладнали шість будиночків. Це фактично непотрібні колоди, що є у будь—якому господарстві, в яких просвердлили отвори різного діаметру. Розмістили їх у каркас під деревинним накриттям — це і є «готель» для комах-запилювачів. Планується розширення будиночків.
За період роботи заказника в господарстві в рази збільшилася чисельність запилювачів та ентомофагів (комах, що поїдають шкідників, зокрема попелиць). Середня врожайність при цьому зросла на 10%, а на полях, що ближче до заказника, бувало і по 20%. Покращилась і якість, зокрема, наповненість і маса насінин соняшнику.
«Звичайно, в Україні багато пасік, але для повноцінного запилення їх не вистачає, до того ж дикі бджоли краще і продуктивніше запилюють рослини, оскільки для харчування їм потрібен саме пилок, а не нектар. А за нинішніх обставин це питання ще критичніше.
Потрібно відновлювати чисельність диких запилювачів — бджіл та джмелів. Від цього виграють усі, адже збереження біорізноманіття по суті означає збереження життя. Краще запилимо рослини — більше отримаємо продукції, зможемо прогодувати більше людей. Це буде вигідно і людині, і природі», — підсумував Олександр Широкоступ.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

У ФГ «Широкоступ» на Київщині раніше добре заробляли на квасолі, а вже два роки поспіль ціна на цю культуру знижується. Порівняно з бобовими та соєю ціна на квасолю була вдвічі вищою, сьогодні вона не зовсім приваблива.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Регіональні управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів нагадали аграріям, що до 1 березня необхідно подати плани-схеми розташування насінницьких посівів перехреснозапильних культур.

Запилення бджолами на ріпаку дає плюс 10-20% до урожайності, а на соняшнику — до 30%. Для ефективного запилення одного гектара посівів зазвичай достатньо 4 бджолосім’ї.

Фермерське господарство «Широкоступ» обробляє на Київщині 3 000 га та йде шляхом впровадження інтегрованого захисту рослин. Мета — підвищувати врожайність і якість сільгосппродукції, а також здешевлювати її виробництво.

У Великій Британії стартувало пілотне дослідження, яке може суттєво змінити принципи вирощування фруктів у Європі. Проєкт із моніторингу запилення в реальному часі покаже, як інноваційні технології впливають на мікроклімат у тунелях, поведінку джмелів, а отже і на врожайність фруктів.