Україна має значний потенціал для розвитку аквакультури, однак сьогодні близько 80% рибної продукції на внутрішньому ринку становить імпорт. Через це розвиток вітчизняного аквафермерства є одним із важливих напрямів зміцнення продовольчої безпеки, підтримки регіональної економіки та створення нових робочих місць.
Про це під час круглого столу «Підтримка аквафермерства: збільшення біорізноманіття, сталий розвиток регіонів, забезпечення населення якісною рибною продукцією» зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
За її словами, необхідно створити умови, за яких український виробник зможе стати конкурентоспроможним, а українська риба — якісним, доступним і впізнаваним продуктом на внутрішньому ринку.
Учасники заходу наголосили, що розвиток української аквакультури сприяє зміцненню харчової незалежності країни, дозволяє зменшити залежність від зовнішніх постачань і підтримує економічний розвиток громад. Локальне виробництво риби також забезпечує коротший шлях продукції до споживача, що позитивно впливає на її якість і екологічність.
Окрему увагу під час дискусії приділили інструментам державної підтримки виробників. Зокрема, йшлося про урядову програму фінансової допомоги суб’єктам аквакультури, які займаються розведенням, утриманням та вирощуванням прісноводної риби. Якщо у 2025 році підтримка поширювалася лише на деокуповані та постраждалі від бойових дій території, то нині програма діє по всій Україні.
Також учасники обговорили можливості використання Державного аграрного реєстру для доступу до програм підтримки, розвиток виробництва рибопосадкового матеріалу, модернізацію гідротехнічної інфраструктури та залучення міжнародних грантових програм за підтримки ФАО та Європейського Союзу.
Державна підтримка рибної галузі у 2025–2026 роках охоплює як фінансові інструменти, так і заходи зі стимулювання збуту продукції. Такий комплексний підхід має сприяти збільшенню частки української риби на внутрішньому ринку та зміцненню продовольчої безпеки держави.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Одним із найбільших викликів для рибних господарств нині є рівень води, який постійно знижується.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Українські виробники риби наразі мають достатній потенціал, щоб забезпечити потреби державних закладів якісною вітчизняною продукцією.

Територіальні громади в Україні отримали повноваження щодо розпорядження ставками.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

У структурі продукції аквакультури Волинської області понад половину становлять лососеві види риб. У 2025 році їх виростили 226,9 т, що складає 53,1% від загального обсягу виробництва.

У канадській провінції Британська Колумбія рибалки встановили світовий рекорд, впіймавши на річці Фрейзер білого осетра завдовжки 356 см. Це найбільший представник виду, зареєстрований у сучасній історії.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.