Весняні заморозки, що почастішали на більшій території України, розтягнулися в термінах аж до середини травня і завдають значної шкоди аграріям, особливо тим, хто займається ягідництвом. Попри тривалий період цвітіння, ранні сорти суниці найбільше потерпають від холоду.
Про це повідомив доцент кафедри садівництва і виноградарства ЗВО «Подільський державний університет», кандидат с.-г. наук Віталій Лапчинський.
Науковець зазначає, що вже за температури -1-2°С спостерігається пошкодження квітколожа, яке з часом чорніє та відмирає. Втрата перших квіток — це втрата значної частини прибутку, адже на перших квітах формуються найбільш ранні та товарні ягоди.
«Накриття агроволокном поверх рослин часто не допомагає у захисті насаджень від заморозків, оскільки окремі сорти суниці через високі квітконоси у місцях контактування з покривним матеріалом однаково вражаються морозом», — розповідає Віталій Лапчинський.
За таких погодних обставин науковець радить для захисту ягідників від заморозків використовувати препарати DEFENDA АСКО ГУМАТ та DEFENDA АМІНО.
Перед настанням холодів ягідники бажано підготувати до несприятливих факторів, провівши фертигацію чи позакореневе підживлення гуміновими препаратами, які швидко засвоюються рослинами, транспортуючи необхідні поживні елементи в зони росту.
Відновлювальна здатність амінокислот використовується вже після завершення холодів. Закладаючи ягідник, аби перестрахуватися, бажано висаджувати кілька сортів суниці, різних за строками цвітіння і дозрівання, а щоб отримувати максимальний результат від використання високотехнологічних добрив та стимуляторів, обов’язково слід ознайомитися з інструкцією щодо їх використання.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Українським виробникам поточного тижня вдалося підвищити ціни на кавуни.

Україна — світовий лідер нетто-експорту замороженої малини з 2024 року і може продовжити цю тенденцію і у 2026/27 маркетинговому році.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

З 2023 року в СФГ «Тиблевич» у Івано-Франківській області не сіють соняшник. Тим регіонам, де багато вологи, притаманна склеротинія, а соняшник, як відомо, дуже уражується цією хворобою. У 2025 році помітили склеротинію навіть на сої, до цього збудник ніколи не уражував цю культуру.