Україна та Польща під час переговорів на рівні представників профільних аграрних об’єднань домовились розділити перемовини за видами продукції.
Про це повідомив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник в інтерв’ю SEEDS.
«За кожним продуктом будуть створені окремі робочі групи, і кожен буде домовлятися і говорити з цього приводу окремо», — поділився він, зазначивши, що питання ягід та сокового концентрату, ймовірно, буде підніматися під час зустрічі 5-6 квітня у Вільнюсі.
Тарас Баштанник зазначив, що поляки наразі бачать в українцях, зокрема по малині, конкурента, а не партнера, з яким можна було б працювати.
«Я доводив їм, що Україна не витісняє польську малину, а навпаки — Польща купує українську малину, доробляє її і на цьому заробляє, експортуючи далі, в іншому вигляді», — додав фахівець.
Він також зауважив, що українська сторона закликала поляків дозволити закінчити вивіз залишків зерна транзитом за старими контрактами, які ще давно були укладені. Лише у польські порти.
«І йшлося всього-на-всього про 450 тис. т сумарно різних зернових, олійних та технічних культур за невеликий період — три місяці: квітень, травень, червень. Тобто це крапля в морі. До того ж транспортування не машинами, а тільки залізницею», — поділився він.
За словами Тараса Баштанника, деякі присутні з польської сторони прекрасно розуміли українські проблеми і були не проти розблокування кордону. Наприклад, очільниця Зерно-кормової палати з Руху «Польща 2050» Моніка П’ятковська підтримала українську пропозицію, тому що Україна має виконати ці міжнародні зобов’язання, ці контракти.
«Вона не бачить нічого поганого. Тому, з погляду бізнесу і прагматики здорового глузду, жодних проблем у цьому немає», — пояснив він.
Баштанник додав, що й інші голови асоціацій, зокрема по цукру, підтримували українську пропозицію, або, принаймні, були готові до конструктивного діалогу, а не до емоцій, агресії та незрозумілої поведінки, як у випадку із заступником міністра сільського господарства Польщі Міхалом Колодзейчаком.
«Сісти за стіл переговорів — це завжди позитив… У цілому очікування і враження від перемовин стримано оптимістичні. В тому плані, що з поляками можна говорити, і вони будуть чути. Думаю, що ми продовжимо це в квітні. Можливо, навіть це все буде вирішено позитивно, принаймні по більшості продуктів», — підсумував Тарас Баштанник.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Оновлений формат ліцензійних умов для перевізників може почати діяти до кінця 2026 року.

Польська митниця запровадила усну заборону на використання митних складів або силосів для тимчасового зберігання українського зерна, яке проходить транзитом. Жодного офіційного документа про встановлення такого обмеження гравцям ринку не надано.

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Прогнозований урожай зернових і олійних на 2026-2027 маркетинговий рік — 84,5 млн т, експортне завдання — більше 50 млн т. В умовах блокади чорноморських портів альтернативними шляхами можливо перевезти максимально 24-30 млн т. Проте така логістика дорога і повністю знищує маржинальність аграріїв. Ситуація буде ускладнюватися ще більше зі збором пізніх зернових. Також слід врахувати перехідні залишки на початок маркетингового року, які оцінюються у майже 13 млн т.

У Бухаресті тисячі тваринників вийшли на протест проти обмежень на експорт овець, примусового забою тварин через спалахи захворювань та ветеринарно-санітарних зборів. Акція біля урядових будівель переросла у сутички з правоохоронцями.

Тривалість рейсів через Дунай до/з українських портів суттєво зросла — окремі перевезення нині займають близько місяця.

Цього року врожай малини в Україні, ймовірно, був меншим за торішній, однак високі ціни на ягоду компенсували недобір. Вартість сировини для переробки доходила до 193–195 грн/кг без ПДВ.

Фермери та жителі долини Хрисохус на Кіпрі готують акцію протесту через перебої зі зрошенням, які загрожують сільськогосподарським культурам та природному середовищу регіону.

Ціни на лохину в сезоні 2026 року досить низькі — близько 100 грн/кг на гурті, уроздріб — 200 грн/кг.