Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.
Під час круглого столу «Від аналізу до дії: як посилити ланцюги доданої вартості сімейних ферм» на базі СОК «Чиста флора» у Коломиї визначили п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.
За словами доцента кафедри геоекології і фізичної географії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Маріне Елбакідзе, озвучені проблеми фермерів і їхні пропозиції варто донести до органів влади, аби бізнесу було легше працювати.
«Ми створили модель причинно-наслідкових зв’язків, проговорили, що на формування ланцюгів доданої вартості впливає дуже багато чинників на кожному етапі виробництва. Нам потрібно напрацювати перелік цих чинників і взаємодію між ними. У кінцевому результаті маємо створити динамічну модель, яка дозволить нам зрозуміти, які сегменти цієї моделі є найбільш важливими та як на них можна вплинути», — пояснила науковиця.
Вона відмітила, що результати опрацювання моделі будуть презентовані представникам влади та науковцям, які вже разом розроблять механізм покращення умов ланцюга доданої вартості для фермерів.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Італійський інститут біонаук та біоресурсів CNR-IBBR відкрив в Умбрії один із найбільших у світі генетичних банків оливок під назвою Domus Olearia.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Кабінет Міністрів України затвердив оновлені критерії оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність.

Працівники, яких мобілізують, — це унікальні спеціалісти з дуже вузьким напрямом знань. Це критично важливі фахівці, і їх точно не можна замінити студентами чи пенсіонерами.

Чи не занадто часто звучить ця фраза на просторах вітчизняних полів? І, тим не менш, у нас знову новий міністр. Чим це нам загрожує? — задаються питанням аграрії в містах і селах.