Рентабельність виробництва хліба в Україні в кращому випадку трошки вище нуля, а часто по деяких сортах хліба — нижче нуля.
Про це розповів президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
Він зауважив, що у кращі часи нормою прибутку хлібопекарів було 10%, однак зараз у кращому випадку йдеться про 3-5%.
«По-перше, через постійний ріст витрат — на борошно, електроенергію, логістику.
По-друге, через вимушене підвищення зарплат. Хлібзаводи належать до критично важливих для економіки підприємств, можуть забронювати 50% військовозобов’язаних робітників. Але вони мають отримувати середню зарплату не менше 20 тис. грн. З вирахуванням податків на руки люди отримають 16 тис. грн. До цього середня зарплата в нашому бізнесі становила 13-15-16 тис. грн незалежно від підприємства», — пояснив Тараненко.
Він підкреслив, що підвищення зарплати навіть на 20-30% — це суттєве збільшення витрат виробника при тому, що дохідну частину наростити не виходить.
«Мережі на сьогодні — основні канали реалізації хлібобулочної продукції. Вони неохоче йдуть на підняття цін. Іноді погодження ціни триває по кілька місяців. При цьому витрати вже збільшились. У таких випадках пекарі просто заходять у мінус.
До речі, коли говоримо про подорожчання сировини, ідеться ж не тільки про борошно, а й про дріжджі, жири, цукор. Ці складники також суттєво подорожчали», — резюмував експерт.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

У багатопрофільній агропромисловій компанії з повним замкнутим циклом виробництва «Агропродсервіс», з огляду на складнощі з логістикою, переглянули сівозміну і вийшли в першу чергу на культури, які можуть використати для власних потреб.

Виробництво мережі пекарень «Тітка Клара» постраждало унаслідок російської масованої атаки на Київ.

У Києві відбулася Baking Awards GALA 2026, під час якої вдруге відзначили найсильніші реалізовані проєкти української хлібопекарської галузі. Цього року на премію подали 82 проєкти у шести категоріях — майже у 2,5 раза більше, ніж торік.

Форум «Хлібна індустрія 2026», який 12-13 травня проходив у Києві, зібравпонад 200 експертів і практиків, які формують майбутнє хлібопекарськоїгалузі.

Витрати хлібопекарських підприємств з початку 2026 року зросли на 6-7%, що зумовило підвищення цін на хліб у середньому на 5%.

У 2024 році в Україні було вироблено хліба більше, ніж у 2021-му: на 34,51 млрд грн порівняно з 33,94 млрд грн. Це відбулося завдяки впровадженню технологій і експорту. Однак загалом в Україні ринок хліба зменшився приблизно на 20% через ризики, пов’язані з війною.