Низка «сірих» схем, які десятиліттями завдавали значних втрат державному бюджету, останнім часом суттєво зменшилась завдяки діям парламенту, аналітиків та бізнес-спільноти.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного експертами Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) та аналітичного центру «CASE Україна», говориться у повідомленні Української Ради Бізнесу.
Зокрема, фахівці наводять динаміку зменшення тіньових доходів:
Аналітики зазначають, що втрати розраховані в абсолютних цифрах, без урахування інфляції або девальвації. Відповідно, у відсотках до ВВП зниження обсягів схем буде більш значним.
Водночас кілька схем збільшили обсяги останнім часом, зокрема:
«Варто зазначити, що обсяги втрат від «сірого» імпорту безпосередньо залежать від курсу гривні до євро та долара, схеми щодо зарплатні в конвертах залежать від розміру середньої зарплати, який зростав. Відповідно, під час розрахунку у % до ВВП ми побачимо значні, але схожі обсяги цих схем останніми роками», — пояснили експерти.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував дві компанії на загальну суму 4,72 млн грн за антиконкурентні узгоджені дії під час торгів із закупівлі послуг з розмінування сільськогосподарських земель.

Група компаній «Агрейн» нині переважно розглядає інвестиційні проєкти з терміном окупності 3–4 роки через обмежений доступ до довгострокового фінансування в Україні.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області викрили масштабний конвертаційний центр, через який здійснювали тіньові розрахунки в аграрній сфері.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Державна податкова служба (ДПС) України готує покрокову інструкцію для бізнесу щодо застосування порядку тимчасового звільнення від виконання податкових обов’язків у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» за перше півріччя сплатила 801 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.