В Україні протягом третього кварталу поточного року було укладено 63 тис. правочинів щодо успадкування сільськогосподарських земель сукупною площею 101,2 тис. га, 65 тис. угод оренди — на 168,0 тис. га сільгоспземель, а також 28 тис. угод купівлі-продажу на 62,3 тис. га.
Про це йдеться у аналітичному огляді ринку земель в Україні, підготовленому «KSE Агроцентр» спільно з Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).
«Порівняно з попередніми кварталами ми бачимо дві суттєві зміни. Перша — це суттєве скорочення кількості укладених договорів оренди, ця кількість у третьому кварталі є найнижчою у 2024 році. Але якщо порівнювати з аналогічним періодом попереднього року, ми бачимо зростання кількості укладених договорів оренди на 7%», — зазначають фахівці.
Іншими відмінностями від попередніх кварталів аналітики називають зростання кількості випадків передачі земель у постійне користування та договорів дарування.
«Кількість укладених договорів дарування стабільно зростає від кварталу до кварталу, і якщо в третьому кварталі 2023 року було укладено 5,9 тис. договорів дарування сукупною площею 11,5 тис. га, то в третьому кварталі 2024 року ця кількість зросла у півтора раза — до 9,5 тис. договорів дарування сукупною площею 16,4 тис. га», — уточнили вони.
Згідно з оглядом, передача земель на праві постійного користування у третьому кварталі стала абсолютним рекордсменом за кількістю та сукупною площею земель — 3045 земельних ділянок сукупною кількістю 101,67 тис. га. Це у понад півтора раза більше за кількість проданих земель у третьому кварталі. Водночас раніше середня щоквартальна кількість таких договорів складала трохи більше тисячі угод із середнім обсягом у 18,4 тис. га на квартал.
«Таке зростання кількості договорів постійного користування є аномальним та потребує подальшого вивчення», — підкреслили аналітики.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

ТОВ «Державний земельний банк» за перше півріччя 2026 року оголосило 1915 земельних аукціонів щодо передачі в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею понад 10,9 тис. га.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Шість онлайн-аукціонів із суборенди державних сільськогосподарських земель у Харківській, Одеській та Полтавській областях відбулись 10, 12 та 14 серпня 2026 року на «Prozorro.Продажі».

ТОВ «Державний земельний банк» у липні 2026 року уклало 18 договорів суборенди державних земель в Одеській області.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?