Власне кормовиробництво дозволяє повністю контролювати процес отримання та якість кормової продукції й, відповідно, краще контролювати кінцевий результат вирощування птиці.
Про це у матеріалі журналу «Наше птахівництво» розповів кандидат сільськогосподарських наук, представник в Україні компанії NEUERO Farm und Fördertechnik (Німеччина) Олег Чуб, пише AgroTimes.
«Комбікормовий завод можна будувати поступово — спочатку встановити найпростішу лінію, потім доукомплектовувати іншими виробничими лініями. Ба більше, нині навіть менше як за €100 тис. можна мати повністю автоматизований невеличкий завод. Єдине — до нього потрібно буде частіше доставляти сировину для виготовлення комбікорму, проте головне — ви повністю контролюватиме виробництво комбікорму й склад рецептур», — зазначив він.
Олег Чуб підкреслив, що робота на сучасних заводах налаштована таким чином, що навіть молодь із задоволенням там працює: усе чисто, інтуїтивно зрозуміло й автоматизовано.
«Негативний вплив людського чинника в процесі роботи унеможливлюється. Керування процесами повністю комп’ютеризоване. Технологічними процесами керувати на комбікормовому заводі також дуже легко. За короткий час можна пройти навчання, отримати сертифікат і почати працювати», — додав фахівець.
Олег Чуб також зазначив, що на заводі можна інтегрувати джерела сонячної енергії для отримання альтернативної та недорогої електроенергії.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Швейцарія дозволила обмежене вилучення з обов’язкових стратегічних запасів білкових кормів через перебої з постачанням, спричинені надзвичайно низьким рівнем води у Рейні та Дунаї, а також дефіцитом грубих кормів через посуху.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Повні вимоги до маркування харчових продуктів і кормів знову діятимуть в Україні з 1 жовтня 2026 року.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Завод «Фіднова Центр» (Feednova Center), що на Черкащині, отримав можливість ввести устаткування та комплектуючі для виробництва високопротеїнових кормових домішок і тваринних жирів без сплати ввізного мита та податку на додану вартість (ПДВ).

Елеваторний комплекс із сушильним господарством, складами та виробничими цехами в промисловій зоні м. Кропивницького виставили на продаж.

Норвегія з 1 липня запровадить підвищені митні ставки на імпорт сільськогосподарської продукції та добрив із росії та білорусі. Рішення ухвалене для посилення економічного тиску на країни та узгодження норвезької політики з аналогічними заходами Європейського Союзу.