Норвегія з 1 липня запровадить підвищені митні ставки на імпорт сільськогосподарської продукції та добрив із росії та білорусі. Рішення ухвалене для посилення економічного тиску на країни та узгодження норвезької політики з аналогічними заходами Європейського Союзу.
Про це повідомляє Міністерство закордонних справ Норвегії.
Як зазначив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, новий захід покликаний послабити здатність росії продовжувати війну проти України.
Згідно з новими правилами, аграрна продукція з росії та білорусі обкладатиметься митом у розмірі 50% від митної вартості на додачу до чинних митних платежів.
Для добрив встановлюється мито на рівні 6,5% від митної вартості плюс 5 тис. норвезьких крон (близько $526) за кожну тонну продукції. Крім того, на ці товари не поширюватимуться механізми знижених ставок мит відповідно до національного митного законодавства.
За даними Статистичного управління Норвегії, у 2025 році імпорт із росії становив 2,8 млрд норвезьких крон ($300 млн), а з білорусі — 2,6 млрд норвезьких крон ($270 млн). Основу постачань із росії складали риба, корми для риби та ріпакова олія для кормової промисловості. Із білорусі переважно імпортували ріпакову та лляну олію для виробництва кормів.
У норвезькому уряді зазначають, що найбільше нові мита вплинуть на сектор аквакультури, оскільки значна частина імпорту з росії та білорусі використовується саме для виробництва кормів у рибній галузі.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Удари рф по підприємствах агропереробки створюють додаткові ризики для агросектору України та світового продовольчого ринку, оскільки пошкодження виробничих потужностей впливає на попит на сировину та можливості її реалізації.

Уряд запровадив єдині та прозорі правила формування вартості послуг з оцінки реєстраційних досьє та референс-лабораторії у сфері кормів.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.

Сільськогосподарські кооперативи відтепер можуть через Державний аграрний реєстр (ДАР) подавати заявки на відкритий експорт сої та ріпаку.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Швейцарія дозволила обмежене вилучення з обов’язкових стратегічних запасів білкових кормів через перебої з постачанням, спричинені надзвичайно низьким рівнем води у Рейні та Дунаї, а також дефіцитом грубих кормів через посуху.

Одним із найбільших викликів для рибних господарств нині є рівень води, який постійно знижується.

Сполучені Штати Америки тиснуть на Україну, щоб вона послабила обмеження на імпорт калійних добрив із білорусі.

Норвегія оголосила про поетапну відмову від використання швидкорослих порід курей-бройлерів, відомих як «турбокурчата», до 2027 року.