Оклади та погодинні розцінки для працівників елеваторів України протягом 2024 року зросли на 10-25% на різних посадах.
Про це свідчать результати досліження, яке провела компанія Agrohub на 77 елеваторів, де працює близько 4 тисяч співробітників.
Аналітики проаналізували 8 груп посад: керівництво елеватора, інженерна та енергетична служби, лабораторія, працівники виробництва, спеціалісти з обслуговування залізничних колій, трактористи та водії. Як і раніше, двома основними формами оплати праці залишаються місячна та погодинна.
Для прикладу, середньомісячний дохід головного інженера складає 42 тис. грн. (31 тис. грн торік), завідувача лабораторії — 35,1 тис. грн (29 тис. грн торік), а головного енергетика — 35,4 тис. грн (28 тис. грн торік).
Також у межах дослідження Agrohub прораховував структуру повного доходу по кожній посаді. На елеваторах немає єдиного підходу: коли всі співробітники на окладі або погодинній оплаті праці. Наприклад, у завідувача лабораторії 83% складає постійна частина, 11% бонус і решта — інші доплати. У апаратника оброблення зерна в середньому — близько 57% змінний дохід, сформований за погодинними розцінками, 33% — інші доплати, 8% — відпускні, 2% — бонус.
Зазначається, що дослідження охопило елеватори силосного, підлогового та інших типів потужністю від 30 тис. т й менше, до 100+ тис. т, і й визначило фонд оплати праці (ФОП) відповідно до кожної з категорій елеваторів. Наприклад, на елеваторах потужністю 30-50 тис. т ФОП на 1 т переробки зерна у фактичній вазі складає 11 396 грн, що на 28% більше, ніж минулого року.
«Слід відзначити, що цьогоріч тенденція до збільшення рукавного зберігання, що активно тривала у 2022-2023 роках, призупинилась. Це насамперед пов’язано з тим, що виробники суттєво зменшили обсяги кукурдзи у сівозміні», — пояснюють фахівці.
Чисельність персоналу на елеваторах порівняно з попереднім роком майже не змінилась. Середня чисельність співробітників у розразрахунку на 10 тис. т потужності елеватора складає 6, а 2023 року було 5,7.
Якщо говорити про гендерний розподіл посад, то на елеваторах 70% співробітників складають чоловіки, 30% — жінки. Майже всі інженерні, керівні посади обіймають чоловіки, а жінки переважно працюють у лабораторіях, і цей баланс порівняно з минулим роком не змінився.
«Цьогоріч ми бачимо стабільність у кількості персоналу на елеваторах, незважаючи на економічні виклики. Компанії намагаються утримувати кадри, регулярно підвищуючи зарплати. Попри те, що оборотність зерна дещо знизилась, роботодавці продовжують інвестувати в оплату праці, розуміючи важливість кваліфікованих фахівців у галузі», — підсумовує керівник Agrohub HR360 Benchmarking Дмитро Лєбєдєв.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

У першій частині ми розібрали, як GMP+ FSA працює на чотирьох ключових вузлах кормового ланцюга — елеваторі, МЕЗ, комбікормовому заводі та у трейдера. Для кожного з них схема передбачає свій scope сертифікації, набір ризиків і процедур контролю.

Елеватор агрохолдингу Prometey у Миколаєві зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російського реактивного дрона 9 вересня.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Середня зарплата штатного працівника сільського, лісового та рибного господарства України у червні 2026 року становила 29 205 грн, що на 311 грн (або 1%) більше показника травня (28 894 грн).

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Медіанний фіксований дохід у продажах комерційних підрозділів в агробізнесі становить 64,9 тис. грн на місяць. Для закупівлі зерна цей показник складає 59,8 тис. грн, тоді як у логістиці — 36,7 тис. грн.