Про це у соцмережі Facebook розповів президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.
За його словами, нарощування виробництва проса, з якого виробляється пшоно, не є добровільним. Звернути увагу на цю культуру змусили зміни клімату.
«Вирощують культуру переважно у південних областях. Найбільше — 36 тис. га — у Одеській області. Далі йдуть Дніпропетровська, Херсонська, Харківська та Запорізька. Просо є досить-таки посухостійкою культурою. І якщо вірити американським ученим, у зв'язку зі змінами клімату виробництво проса зростає в усьому світі», — додав експерт.

Алекс Ліссітса зазначив, що у 2018 р. глобальний ринок проса та просових культур був близько $9 млрд, а уже в 2027 р. очікується зростання щороку щонайменше на 4,5% — до $14 млрд.
Він уточнив, що у світі найбільше проса історично виробляє Індія, яка є і найбільшим виробником, і найбільшим споживачем просових культур. За нею слідує велика кількість країн африканського континенту — Танзанія, Камерун, Буркіна-Фасо. Китай також серед лідерів.
«Повертаючись до України, очевидно, що і в нас зрозуміли, що наразі з класичним підбором культур не завжди будеш ефективним», — вважає експерт.
Алекс Ліссітса задається питаннями: наскільки Україна зможе просунутися на глобальному ринку проса і просових культур? Наскільки виробництво відповідатиме світовим стандартам? Чи знайде пшоно, вироблене з проса, свого споживача у країні, адже воно корисне і поживне, але про нього мало хто знає?
Тож, за його словами, потрібно подумати:
1) яким чином популяризувати виробництво проса та споживання пшона серед українців як альтернативу гречці;
2) яким чином забезпечити підвищення врожайності у наших фермерів.
«Якщо подивитися, то Одеська область, за статистикою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, цього року з 36 тис. га зібрала 25,9 тис. т з урожайністю 0,7 т/га, що надзвичайно мало навіть у порівнянні з іншими регіонами України, які також потерпали від посухи. Наприклад, у Вінницькій області врожайність склала 2,9 т/га, а Київська загалом мала 3,35 т/га», — уточнив експерт.

При цьому Алекс Ліссітса зазначив, що необхідна допомога української науки (адже насінництво також є глобальним питанням) і політикуму у вирішенні вищевказаних двох пунктів.
«Як на мене, просо може стати суттєвою альтернативою іншим культурам на півдні України», — підсумував він.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Традиційною зоною вирощування проса в Україні є степові регіони. Водночас під впливом повномасштабного вторгнення рф на територію України, зміни виробничої географії та кліматичних чинників ареал культивування проса поступово зміщується і розширюється, зокрема, в напрямку Лісостепу та Полісся.

Динаміка посівних площ проса в Україні протягом останніх років характеризується значною волатильністю.

В Україні триває збирання проса. Наявні дані свідчать, що середній показник наразі перевищує 23 ц/га.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.