Про це у соцмережі Facebook розповів президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.
За його словами, нарощування виробництва проса, з якого виробляється пшоно, не є добровільним. Звернути увагу на цю культуру змусили зміни клімату.
«Вирощують культуру переважно у південних областях. Найбільше — 36 тис. га — у Одеській області. Далі йдуть Дніпропетровська, Херсонська, Харківська та Запорізька. Просо є досить-таки посухостійкою культурою. І якщо вірити американським ученим, у зв'язку зі змінами клімату виробництво проса зростає в усьому світі», — додав експерт.

Алекс Ліссітса зазначив, що у 2018 р. глобальний ринок проса та просових культур був близько $9 млрд, а уже в 2027 р. очікується зростання щороку щонайменше на 4,5% — до $14 млрд.
Він уточнив, що у світі найбільше проса історично виробляє Індія, яка є і найбільшим виробником, і найбільшим споживачем просових культур. За нею слідує велика кількість країн африканського континенту — Танзанія, Камерун, Буркіна-Фасо. Китай також серед лідерів.
«Повертаючись до України, очевидно, що і в нас зрозуміли, що наразі з класичним підбором культур не завжди будеш ефективним», — вважає експерт.
Алекс Ліссітса задається питаннями: наскільки Україна зможе просунутися на глобальному ринку проса і просових культур? Наскільки виробництво відповідатиме світовим стандартам? Чи знайде пшоно, вироблене з проса, свого споживача у країні, адже воно корисне і поживне, але про нього мало хто знає?
Тож, за його словами, потрібно подумати:
1) яким чином популяризувати виробництво проса та споживання пшона серед українців як альтернативу гречці;
2) яким чином забезпечити підвищення врожайності у наших фермерів.
«Якщо подивитися, то Одеська область, за статистикою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, цього року з 36 тис. га зібрала 25,9 тис. т з урожайністю 0,7 т/га, що надзвичайно мало навіть у порівнянні з іншими регіонами України, які також потерпали від посухи. Наприклад, у Вінницькій області врожайність склала 2,9 т/га, а Київська загалом мала 3,35 т/га», — уточнив експерт.

При цьому Алекс Ліссітса зазначив, що необхідна допомога української науки (адже насінництво також є глобальним питанням) і політикуму у вирішенні вищевказаних двох пунктів.
«Як на мене, просо може стати суттєвою альтернативою іншим культурам на півдні України», — підсумував він.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

На базі органічного підприємства «Агроекологія» у Полтавській області відбувся Польовий форум 2026 «Вирощування органічного ріпаку та проса», співорганізатором якого виступив сертифікаційний орган «Органік Стандарт».