Вітчизняні насіннєві компанії можуть вирощувати та експортувати насіння сортів, які не зареєстровані в Україні, але внесені до Переліку сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Зазначається, що підприємці, які мають намір ввезти в Україну таке насіння для розмноження, мають подати до Мінагрополітики заяву, де будуть підтверджені відомості про сорт рослини та згода на розмноження насіння від країни власника сорту.
«Наразі Мінагрополітики вже видало підтвердження для двадцятьох європейських сортів гібридної кукурудзи, відомості про які містяться у Переліку сортів рослин ОЕСР. На майбутнє перелік культур, які дозволені до експорту, планується суттєво розширити», — додали у відомстві.
Уточнюється, що Порядок ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу сорту, який не внесений до Реєстру сортів рослин України, але міститься у Переліку сортів рослин ОЕСР, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2023 р. № 964.
Відповідно до Рішень Секретаріату Організації економічного співробітництва та розвитку від 19 грудня 2014 р. № С (2014) 154 Україна розширила участь у Схемах сортової сертифікації насіння ОЕСР, призначеного для міжнародної торгівлі. Зокрема:

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

У 2026 році ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» планує розширити перелік культур, за якими проводитиметься міжнародна сертифікація, зокрема овочевих, експорт яких з України раніше не здійснювався.

Аграрії вже готуються до посівної і завчасно закуповують усі необхідні матеріально-технічні ресурси для весняних робіт, зокрема й насіннєвий матеріал. Дедалі частіше перед купівлею партії насіння сільгоспвиробники звертаються до відповідних органів для перевірки сертифіката або замовляють лабораторне дослідження, щоб упевнитися, що придбане — не підробка.

До європейської системи TRACES NT інтегровано шість нових форм сертифікатів здоров'я — документів, без яких продукція тваринного походження не може потрапити на ринки ЄС.