Промислове молочне скотарство України 2025 року продовжило відновлення.
Як повідомляє Спілка молочних підприємств України (СМПУ), кількість корів на підприємствах та у ФОП зросла на 2,3%, а виробництво сирого молока за 10 місяців — на 7,6%.
«Очікується, що молочнотоварні ферми (МТФ) цього року дадуть на 0,2 млн т молока більше, ніж у 2024 році, а надходження молока на переробку перевищать 3,6 млн т (проти 3,2 млн т торік). Такі результати стали можливими завдяки хорошій ціновій кон'юнктурі 2023-2024 років, що стимулювала активні інвестиції у будівництво та розширення ферм», — зазначають аналітики.
Втім, вони зауважують, що восени ситуація ускладнилася через різке падіння світових цін, зокрема, масло в ЄС подешевшало більш ніж на 30%, сири — майже на чверть, суттєво впала ціна сухого молока. Це спричинило зниження закупівельних цін на сире молоко у світі: FrieslandCampina з серпня опустила їх майже на 25%; ціни просіли у США, Новій Зеландії та країнах Mercosur. З листопада падіння відчутно торкнулось і України, воно триватиме і взимку.
«У світі низька вартість сировини може призвести до банкрутств дрібних ферм, особливо в ЄС. Україна ж у цій ситуації має певну перевагу, адже рухається за «американською моделлю» з великими МТФ (у середньому 300+ корів), сучасними технологіями, власною кормовою базою і нижчим кредитним навантаженням», — вважають аналітики.
Після завершення цінової кризи, яка, за оцінками, може тривати до весни 2026 року, пропозиція молока у світі скоротиться, і ціни почнуть відновлюватися, прогнозують фахівці. Це створить нові можливості для всього українського молочного сектору — як постачальників молока, так і переробників.
Для згладжування наслідків подібних криз у майбутньому СМПУ пропонує партнерам — постачальникам молока — разом попрацювати над розробкою довгострокових контрактів.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Україна фактично перетворилася з нетто-експортера молочних продуктів на нетто-імпортера: сальдо зовнішньої торгівлі стало від’ємним.

Ферма ТОВ «Агровіт» (Черкаський кластер ГК «Агрейн») щодоби отримує 24 л молока з корови, а реалізує близько 4,5–5 т сировини.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Фермерське господарство «Велес Віта» у селі Попелюхи на Вінниччині утримує майже 10 тис. голів великої рогатої худоби та продовжує розширювати виробничі потужності.

У Києві 20 травня презентували Дорожню карту євроінтеграції молочного сектору України, яка є стратегічним документом і покроковим планом, куди має рухатися молочний сектор України на євроінтеграційному шляху. Мета документа — вивести українську продукцію на європейський ринок та забезпечити сталий розвиток галузі. Над дорожньою картою працювали профільні асоціації, зокрема Спілка молочних підприємств України у партнерстві з державними органами й за підтримки міжнародних донорів зі Швейцарії та Нідерландів.

Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України планує створити геоінформаційний портал молочарського дорадництва з картою, щоб візуалізувати мережу дорадників у сфері молочарства та полегшити можливість зустрічі їхніх продуцентів і споживачів.