Український уряд обговорює ідею про надання бізнесу гарантій невідключення електроенергії за умови імпорту відповідних її обсягів з Європи.
Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань енергетики Андрій Герус, пише «Інтерфакс-Україна».
«Ідея — дозволити бізнесу, споживачам… купувати дорогу електроенергію по імпорту, але якщо хтось купив ці 50 або 100 МВт, то його вже не можна відключати на цю потужність», — пояснив Андрій Герус.
За його словами, таку можливість мають отримати всі охочі, але насамперед це буде цікаво тим підприємствам, у яких частка електроенергії у собівартості становить 5-10%, але вона їм критично необхідна.
На його думку, багатьом підприємствам, у яких немає, або потрібні дуже потужні генератори, або робота на них виходить дорожче, ніж імпортна електроенергія, реалізація цієї ідеї може дати можливість купити дорогу електроенергію по імпорту, але одночасно отримати гарантію забезпечення електропостачання.
Андрій Герус зауважив, що залишаються певні технічні нюанси, за умови яких така схема могла б запрацювати.
Він додав, що зараз технічні можливості для імпорту становлять 800 МВт, але проблема в тому, що ціна європейської електроенергії в 2-2,5 раза вища за ціну української, тому жодному трейдеру нецікаво займатися імпортом.
Голова енергетичного комітету уточнив, що загальний дефіцит електроенергії в Україні становить 3-4 тис. МВт, і імпорт міг би допомогти у цій ситуації.
За його словами, імпортовану таким чином електроенергію можна доставляти практично в усі регіони країни, особливо в західні та центральні, проте в Києві та області обмеження енергопостачання переважно спричинене мережевим дефіцитом.
У разі реалізації такої схеми та затвердження відповідного адміністрування (щоб імпортера не продовжували відключати) споживачам варто кооперуватися з енерготрейдерами, оскільки ті мають відповідний досвід і напрацювання, й технічно необхідно буде імпортувати лоти більші, ніж потреби одного підприємства.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил споживання електроенергії.

Форма господарювання (ФОП, ТОВ, кооператив тощо) дає право вести підприємницьку діяльність, сплачувати податки та торгувати, але не надає дозволу на переробку харчового продукту для введення в обіг.

Кабінет Міністрів України 11 лютого затвердив Порядок надання, оформлення, припинення та відновлення статусу суб’єкта ветеранського підприємництва.

В Україні 2025 року було зареєстровано 1 771 нову аграрну компанію. Загалом у країні відкрилось 28 913 нових компаній, тоді як діяльність припинило 2 871 підприємство.