Аргентинські фермери ледь почали розраховувати нові підвищені ціни, як уряд відновив експортні мита — всього через три дні після їх скасування 22 вересня.
Ціль у $7 млрд за реєстраціями була досягнута майже миттєво, що й стало підставою для відкату рішення, повідомляють аналітики ASAP Agri.
«Соєвий комплекс став головним драйвером грошових надходжень, забезпечивши близько 80% загального обсягу, а провідною позицією виступив соєвий шрот, — пояснила керівниця напряму Research and Development LATAM в Atria Brokers (Курітіба, Бразилія) Дарія Честіна. — Цей потужний результат пояснюється вищим рівнем податкового навантаження, яке раніше застосовувалося — 26% на сою та 24,5% на продукти її переробки — порівняно із зерновими».
Великі транснаціональні трейдери — зокрема Cofco, LDC, Cargill та Bunge (Viterra) — скористалися нагодою, законтрактувавши значні обсяги соєвого шроту, олії та сої. Аргентина зазвичай експортує 29–30 млн т соєвого шроту за сезон із рівномірним розподілом за місяцями, але сплеск реєстрацій за ці три дні свідчить, що найближчими місяцями обсяги відвантажень можуть зрости.
Хвиля аргентинських продажів соєвого шроту вже почала тиснути на конкурентів. Спостерігається зниження інтересу Китаю до українського соняшникового шроту. Тепер тиск відчувається й у Європі.
«Ми бачимо різке падіння цін на український соняшниковий шрот на кордоні ЄС, — зазначив керівник відділу олійних культур Atria Brokers Віталій Лавров. — Покупці зараз показують рівні 220 $/т DAP Ізов на листопад – грудень проти 230 $/т раніше. Це, ймовірно, означає, що європейські покупці зафіксували значні обсяги аргентинського соєвого шроту».

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Експорт 5 млн т олії та 5 млн т шротів у сумі забезпечили Україні $7737 млн. Це 19,2% від загального експорту, тобто кожен п’ятий долар, який заходить в Україну, приносять олія та продукти переробки олійно-жирової галузі.

Співзасновниця крафтового бренду «Живодар» планує створити власне господарство, де зможе використовувати шрот, який залишається після віджиму рослинних олій.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Всеукраїнська аграрна рада закликала уряд не надавати шроту та макусі пріоритет під час експорту в умовах дефіциту логістичних потужностей. В асоціації вважають, що це може підвищити собівартість продукції тваринництва та обмежити експорт інших аграрних вантажів.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

У вересні залізничний експорт макухи та шротів зріс на 68% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а олії — майже на 53%.

Урожай сої та кукурудзи в Аргентині зросте в сезоні 2026/27, що потенційно може призвести до встановлення нового рекордного рівня загального виробництва зерна.

Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай не можуть домовитися про розподіл пільгових квот на експорт м’яса до ЄС у межах угоди про вільну торгівлю між Меркосур та Європейським Союзом.

Україна у 2025/26 МР переробила 1,3 млн т ріпаку (42% від валового збору), що є рекордним показником для всіх років переробки даної сільськогосподарської сировини в країні.

Обсяг перевезення залізницею шротів і макухи за 12 днів травня склав 120,8 тис. т, що на 31% більше, ніж у квітні.