Про це повідомляє журнал Plant Cell Reports.
Відмічається, що у ролі гена-мішені був обраний ClPDS, ген фітоен-десатурази в кавуні, оскільки його мутація проявляється на рівні фенотипу як альбінос. Технологію CRISPR/cas9 застосували в протопластах кавуна.
Всі трансгенні кавуни мали мутації ClPDS і показали чіткий або мозаїчний альбінос фенотип, вказуючи, що технологія CRISPR/cas9 має технічно 100 % ефективності редагування генома в трансгенних лініях кавуна. Крім того, в локусах, що мали високий рівень гомології з послідовностями sgRNA, ймовірно, відбувалися також і нецільові мутації, відмічають дослідники.
За їх висновками, ці результати показують, що технологія CRISPR/cas9 може також ефективно забезпечити нокаут генів у кавуні.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.

Європейський парламент (ЄП) 17 червня 2026 року остаточно схвалив регламент щодо рослин, отриманих за допомогою нових геномних методів (NGT).