Європейський парламент (ЄП) 17 червня 2026 року остаточно схвалив регламент щодо рослин, отриманих за допомогою нових геномних методів (NGT).
Як повідомляє пресслужба ЄП, нові правила знаменують перехід до регулювання рослин на основі того, як вони остаточно виглядають з генетичного погляду, а не того, як їх було створено.
«Рослини, модифіковані за допомогою NGT, мають бути поділені на дві категорії з різними юридичними зобов’язаннями», — уточнюється у повідомленні.
NGT-1 — категорія, призначена для рослин з обмеженою кількістю та типом змін, які могли б відбутися в результаті традиційної селекції. Після підтвердження того, що вони відповідають критеріям статусу NGT-1, до них ставитимуться, як до традиційних рослин.
Згідно з вимогою ЄП, рослини, модифіковані для стійкості до гербіцидів або для виробництва інсектицидних речовин, не можуть належати до категорії NGT-1.
NGT-2 — ця категорія призначена для рослин, які зазнали більш масштабних або складних генетичних модифікацій. На них поширюються чинні суворі правила щодо ГМО, і вони підлягатимуть оцінці ризиків. Перед комерціалізацією в ЄС вони повинні отримати дозвіл.
«Ці правила застосовуватимуться як до рослин європейського походження, так і до імпортованих. Деякі продукти, виготовлені з рослин NGT, вже доступні на ринку або перебувають на просунутій стадії розробки за межами ЄС. Прикладами є пшениця з низьким вмістом глютену, картопля, стійка до патогенів, та кукурудза, стійка до посухи», — пояснили в парламенті.
Повна простежуваність та маркування залишатимуться обов’язковими для рослин NGT-2, і країни ЄС можуть обмежувати або забороняти їх вирощування, навіть якщо воно дозволено в ЄС. Сорти рослин, що містять рослини NGT-1 або походять від них, будуть внесені до публічної бази даних ЄС, а всі пакети насіння та репродуктивний матеріал повинні мати маркування «NGT-1», щоб фермери могли зробити обґрунтований вибір.
Водночас регламент встановлює обов’язковий моніторинг впливу рослин NGT на сталий розвиток.
У органічному виробництві не допускатиметься використання NGT, однак технічно неминуча присутність рослин NGT-1 не вважатиметься порушенням вимог. Європейська Комісія оцінить, чи створює цей регламент будь-які адміністративні, економічні або практичні навантаження для суб’єктів органічного виробництва, зокрема щодо їхнього власного сприйняття та сприйняття споживачів.
Регламент набере чинності через 20 днів після його опублікування в Офіційному віснику ЄС і почне застосовуватися через два роки.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Франція, яка є найбільшим виробником кукурудзи в Європейському Союзі, цього року збере найменший урожай за 50 років через сильну посуху.

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.

Реєстр генетичних подій уже діє в ЄС (кожен офіційно дозволений ГМО має свій унікальний ідентифікатор, який вноситься до спільного реєстру). Для того, аби комерціалізувати зерно, спочатку його потрібно зареєструвати.

Чинний проєкт закону про нові геномні технології в ЄС означає, що деякі ГМО визначатимуться як не-ГМО і будуть дозволені до використання лише з відповідним маркуванням насіння, і це майбутнє, яке буде в Україні.

Україна наближає законодавство до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».