Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.
Фермер почав користуватися ШІ близько року тому. Спочатку він не довіряв технології, однак згодом змінив думку, оскільки отримані поради виявлялися корисними, пише tomshardware.com.
Цього разу фермер звернувся до ШІ із запитанням про боротьбу з бур'янами та шкідниками на посівах кунжуту. У відповідь система запропонувала змішати низку препаратів (частина з них була вигадана) для боротьби зі шкідниками.
Фермер без додаткової перевірки дотримався рекомендацій ШІ та обробив близько 10 га поля. Вже наступного дня бур'яни та сходи кунжуту почали масово гинути.
Після цього аграрій знову звернувся до ШІ, запитавши, чому рослини загинули. Система припустила, що причиною міг бути один із рекомендованих гербіцидів.
Сільськогосподарські експерти пояснили, що ця речовина переважно застосовується для боротьби з широколистими бур'янами на посівах сої. Кунжут також належить до широколистих культур, тому гербіцид може пошкоджувати й саму рослину.
Крім того, препарат призначений для точкового оброблення уражених ділянок, а не для використання на всьому полі.
Фермер заявив, що ШІ не попередив його про ризики використання запропонованих препаратів. Водночас на сторінці чату містилося стандартне попередження: «Згенерована ШІ інформація може бути неправильною, будь ласка, перевірте її».

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Спекотний серпень — додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів і агрохімікатів та обмежують можливості для обробок.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Ще зовсім гаряче дослідження 2026 року компаній YouGov та Meltwater виявило, що 32% споживачів стануть менше довіряти бренду, якщо його контент згенерований ШІ.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.