logo

Бджоли розпізнають обличчя та формують майбутнє екосистем: що показали дослідження

18 січня 2026, 06:28 8129

Сучасні дослідження доводять, що бджоли — складні адаптивні істоти, які не лише живляться за складними схемами, а й здатні навчатися, розпізнавати візуальні патерни та навіть сприяти науковому прогресу в галузі штучного інтелекту.

Дослідження від Лісової служби США та Університету Невади показало, що кожен вид диких бджіл має унікальні харчові потреби, і вони не просто обирають яскраві квіти, а шукають баланс поживних речовин у пилку.

«Пилок — головне джерело поживних речовин для личинок бджіл. І саме його склад визначає, які рослини приваблюють ті чи інші види», — пояснює головний автор дослідження доктор Ентоні Водо.

Команда виявила, що рослини з одного роду часто мають подібну поживну цінність, і це може допомогти передбачити, як поводитимуться бджоли в новому середовищі. Деякі види бджіл виявились гнучкими — вони не мають сталих улюблених рослин, а орієнтуються виключно на склад пилку. 

З огляду на це садівники можуть обирати рослини, які підтримують різні види бджіл, а екологи — формувати реставраційні проєкти з фокусом не лише на вигляд рослин, а й на їхню поживну цінність.

Незареєстровані пасіки. Чому це загроза для агросектору та самого бджоляра?

Як середовище впливає на віруси у бджіл

Команда під керівництвом Мішель Фірон (Університет Мічигану) провела масштабне польове дослідження у 2022 році.

Вчені виявили три ключові взаємозв’язки:

  1. Що більша флорна щільність (більше квітів) — то менше вірусів.
  2. Що більше природних ландшафтів довкола полів (лісів, лук) — то більша ймовірність зараження.
  3. Видове різноманіття бджіл пов’язане з нижчим рівнем вірусів.

Це дослідження підтверджує так званий «ефект розбавлення»: біорізноманіття може знижувати поширення хвороб. Так, якість середовища проживання може впливати на здоров’я бджіл напряму, незалежно від кількості видів.

«Покращення середовища має бути точковим і цілеспрямованим. Не кожне природне середовище однаково корисне», — зазначається в дослідженні.

Оптимальним середовищем для здоров’я бджіл є таке, де зосереджено багато квітів із різним хімічним складом, помірна кількість дикої природи навколо полів та менша щільність контактів між інфікованими й неінфікованими особинами.

Для ефективного запилення 1 гектара посівів достатньо 4 бджолосім’ї

Маленькі інтелекти з великими здібностями

Найбільш несподіване відкриття — здатність бджіл навчитися розпізнавати людські обличчя. Але не тому, що вони розуміють, що таке людина. Вони запам’ятовують розташування елементів — очей, носа, рота як візуальний патерн.

Ще у 2005 році австралійський дослідник Адріан Даєр винагороджував бджіл цукром за те, що вони вибирали фото з відповідним обличчям. А французький науковець Мартен Жюрфа висунув гіпотезу: бджоли сприймають обличчя як дивні квіти.

Для початку вчені створили схематичні обличчя з двох крапочок (очі), короткої вертикальної риски (ніс) та горизонтальної лінії (рот). Бджолам показували дві версії: в одній риси були щільно розташовані, в іншій — широко. Бджолу винагороджували за вибір правильного обличчя. Після тренування без цукру бджола знову обирала те саме обличчя. 

На наступному етапі бджіл навчали розрізняти обличчеподібні зображення від хаотичних патернів. 

Так, фахівці разом із дослідницею Авророю Аварґ Вебер провели серію експериментів:

  • схематичні обличчя (дві крапки, риска, лінія);
  • порівняння обличчя vs хаотичні фігури;
  • вбудовування візерунків у справжні фото.

Таким чином бджоли навчалися сприймати розташування рис обличчя. Якщо ж ці риси змінювали, то бджоли більше не впізнавали обличчя.

«Мікроскопічний мозок здатен на обробку складної візуальної інформації. Це може допомогти у створенні систем розпізнавання обличчя для штучного інтелекту», — йдеться у дослідженні.

Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

Держпродспоживслужба на 95% виконала річний план досліджень бджіл

Всі головні новини агроринку на

📲 Телеграм-каналі

Мультимедіа

Читати по темi