Власник 1,5-гектарного саду в селі Тарнівці Ужгородського району Михайло Соханич оголосив про самозбір яблук у богарному саду за невелику плату.
Про це повідомляє «Суспільне: Ужгород».
Загалом у саду ростуть три сорти яблук. Цьогоріч найбільше вродив зимовий сорт Пінова, каже власник.
«Це осінньо-зимові яблука, їм потрібно восени багато сонця, щоб вони почервоніли. Якщо вони не червоні, а зеленуваті, тоді не мають того смаку. Якщо ж вони вже такі, як зараз, то дуже соковиті. З них навіть сік тече. Це наш натуральний сад, а не крапельний. Відрізняється він від крапельного смаком та якістю. Адже він більше бере поживних речовин із землі сам. На нього не потрібно крапати міндобрива і лити на листя», — зазначає Михайло Соханич.
На плантації власник висадив 800 дерев. Цього року врожай уродив лише на 15% — це 9 т яблук. Минулого ж зібрали понад 60 т. Сад Михайло Соханич висадив 10 років тому.
«Ми бачили, що на той час було вигідно його садити. Вирішили посадити такий сорт. Але нині в нас не виходить те, що виходило в той час. Адже він не родить щороку. Наприклад, цього року уродив на 15%. А затрати однакові — що є яблука, що нема. Його потрібно обробляти, косити, фрезерувати. Ми сюди гербіциди не сиплемо під дерева, лише фрезеруємо їх. На даний час він не є таким перспективним, тому що немає ціни на яблука», — розповів власник.
Триватиме самозбір яблук до кінця жовтня.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Компанія «Хані Баджер», яка виробляє крафтові алкогольні напої, заклала кизиловий сад.

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

Профілактика хвороб — важливий складник успішної технології вирощування плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови сприяють поширенню патогенів, важливо проводити профілактичні обприскування і своєчасний контроль уже наявних хвороб.

Мінливі погодні умови агросезону-2026 провокують розвиток грибкових хвороб плодових культур і винограду. У садах набувають поширення парша, борошниста роса, кокомікоз, моніліоз, клястероспоріоз, плодові гнилі. На винограді фіксуються прояви мілдью, оїдіуму, подекуди — чорної гнилі.

У запуск виробництва «Янко-чай» інвестовано понад 4 млн грн. Для цього були використані власні кошти, кредити за програмою «5-7-9%» та державні гранти.

Держава поточного року передбачила на розвиток садівництва та тепличного господарства 440 млн грн грантової підтримки, з яких уже використано близько 250 млн грн (або 57%).

Український органічний виробник «Янко-чай» застосовує власну технологію переробки сировини, яка передбачає заморожування листя перед ферментацією.

Гуцульська культура, традиційні ремесла, фермерське господарство та автентична кухня — усе це поєднує етнопарк «Полонина Перці», який став однією з найвідоміших туристичних локацій Карпат. Тут гостям пропонують не просто екскурсію, а повне занурення у життя гуцулів: від знайомства з народними ремеслами та музикою до дегустації полонинських сирів і страв, приготованих за давніми рецептами.

Після початку повномасштабної війни багато проєктів Євгенія Курінного опинилося на паузі. У пошуках нових сенсів він із друзями вирушив на Говерлу. Саме там під час походу звернув увагу на хаменерій — рослину, яку в Україні більше знають як іван-чай. Саме ця квітка стала початком історії «Янко-чаю».

Частину площ, які раніше були зайняті яблуневими садами, господарства переорієнтовують під черешню та ягідні культури зі швидшою окупністю.