Страхування воєнних ризиків і підвищення ПДВ: як працюватиме механізм компенсації

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки та довкілля. 

«Фонд планується наповнювати з кількох джерел: державного фінансування, зокрема коштом надходжень від запропонованого підвищення загальної ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт, коштів міжнародних партнерів та внесків компаній за участь у програмі. Орієнтовно $1 млрд планується забезпечити коштом державного фінансування, ще $2-3 млрд — залучити від міжнародних партнерів», — уточнили у відомстві.

На базі фонду пропонується запровадити механізм First-loss, за яким держава компенсуватиме перший шар воєнних збитків у межах установленого ліміту. Ризик понад державний ліміт підприємство зможе застрахувати на приватному страховому ринку. Така модель має одночасно забезпечити бізнесу доступ до компенсацій та створити передумови для розширення приватного ринку страхування і перестрахування воєнних ризиків.

Механізм передбачає:

• компенсацію збитків у межах до $10 млн на одну юридичну особу від держави;
• участь великого, середнього та малого бізнесу на всій підконтрольній Україні території;
• покриття для активів, що забезпечують діяльність підприємства, — будівель, обладнання та інженерних мереж;
• внесок підприємства за участь у програмі  — 2% від обраного ліміту покриття;
• можливість додаткового страхування тієї частини ризику, яка перевищує державний рівень покриття.

«На першому етапі механізм пропонується поширити на підприємства переробної промисловості, агросектору, транспорту, водопостачання та енергетики, охорони здоров’я, освіти, торгівлі й добувної промисловості. Адміністрування програми передбачається здійснювати через Експортно-кредитне агентство з використанням уже створеної інфраструктури компенсації воєнних збитків», — уточнили у міністерстві.

У разі пошкодження або знищення активів унаслідок російської агресії та після подання повного пакета необхідних документів рішення про компенсацію та її виплата мають  здійснюватися протягом 30 календарних днів, із можливістю продовження строку до 60 днів.

Окремий елемент моделі — залучення приватного страхового ринку. Держава покриватиме перший рівень збитків, що має знизити ризики для українських страховиків та міжнародних перестраховиків і дозволити їм надавати додаткове покриття понад встановлений державою ліміт. Таким чином державний механізм має створити умови для збільшення доступності та ємності страхування.

Для забезпечення прозорості механізму пропонується посилити Наглядову раду ЕКА, створити публічний дашборд із даними про надходження, використання коштів і виплати фонду, проводити регулярний незалежний аудит, а також створити громадську раду при Мінекономіки.

Зазначається, що наразі відбувається валідація моделі з учасниками ринку, наступними етапами мають стати: визначення необхідних законодавчих змін і джерел фінансування, ухвалення відповідної нормативної бази та тестування операційної моделі. За умови ухвалення необхідних рішень та нормативної бази орієнтиром для запуску механізму є січень 2027 року. Пропонований механізм буде вдосконалюватися і доповнюватися протягом року.