На посівах озимого ріпаку в більшості регіонів України наразі спостерігається різке поширення ріпакової (капустяної) молі.
Про це розповіли в агродепартаменті LNZ Group.
«Ріпак наливається, а шкідник просто з’їдає листовий апарат. Фотосинтез і наповнення стручків насінням йде гірше. Капустяна міль пошкоджує вегетативну масу рослини і порушує їхній розвиток», — пояснили фахівці.
Проти капустяної молі сільгоспвиробникам рекомендують застосувати інсектициди від DEFENDA Кайрос та Просенс.
«Ці препарати здатні вирішити проблему. Під час використання Просенсу слід брати до уваги, щоб ріпак не цвів. Це пов’язано з безпекою бджіл», — зазначили спеціалісти.
Якщо не боротися з даною проблемою, це тягне за собою зниження врожайності й може призвести до загибелі рослини, додали у агродепартаменті LNZ Group.
Також аграрії зазначають, що почала активно проявлятися борошниста роса на ріпаку. Проблему ускладнює те, що обмолот ріпаку вже може початися за кілька тижнів.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Загальний потенціал виробництва олійних культур в Україні у 2026/27 МР залишається значно вищим за минулорічний завдяки очікуваному відновленню врожайності попри коригування площ.

Запаси соняшнику в Україні станом на 1 серпня 2026 року складали 947 тис. т, сої — 560 тис. т, а ріпаку — 205 тис. т.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.