Агрометеорологічні умови для росту та розвитку всіх сільськогосподарських культур в Україні впродовж першої декади червня були неоднорідними, в північно-західній частині країни — загалом задовільними, у південно-східній — незадовільними через посилення посухи.
Про це йдеться в тижневому огляді фахівців Укргідрометеоцентру, пише ІА «АПК-Інформ».
«Внаслідок нерівномірного розподілу опадів, які відмічалися переважно у вигляді локальних дощів та злив, на більшій частині території країни запаси вологи в ґрунті переважали недостатні або знизилися до незадовільного рівня. Лише на окремих площах дощі сприяли поповненню вологозапасів, особливо верхніх шарів ґрунту», — уточнили фахівці.
У західних областях з випаданням дощів значно збільшилося зволоження ґрунту, що загалом покращило агрометеорологічні умови для вегетації всіх сільськогосподарських культур. Незважаючи на сильні зливові дощі в окремих пунктах цих областей, перезволоження ґрунту та застою води на полях не спостерігалося. Високі температури в поєднанні з вітром та достатня сонячна погода сприяли швидкому випаровуванню надлишкової вологи.
У північних областях, зокрема в Житомирській, де в південних районах випало багато граду, за даними департаменту агропромислового розвитку, у фермерських господарствах були частково або повністю знищені на значних площах посіви озимих та ярих культур, кукурудзи, сої та соняшнику.
У південних та східних областях, де переважала спекотна та майже суха погода, а кількість опадів з 1 травня по 10 червня становила лише 20-50%, місцями на Харківщині та Донеччині — лише 5-10% норми, тривала та поглиблювалася ґрунтова засуха, погіршилися умови для повноцінного наливу зерна озимих і ярих та для розвитку пізніх теплолюбних культур. Верхні шари ґрунту на багатьох площах були майже сухими, що стримувало утворення сходів пізніх культур (проса та гречки), призводило до зрідження посівів.
«Ґрунтова посуха в південних та східних областях набула характеру «сильної» — запаси вологи в метровому шарі не перевищували 15-20% НПВ. На багатьох площах спостерігалося засихання стебел рослин озимої пшениці, пожовтіння листків нижнього ярусу в рослин ярого ячменю (до 90% площ), в’янення рослин соняшнику та кукурудзи (до 100%)», — підкреслили агрометеорологи.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Улітку 2026 року в річці Тня поблизу села Несолонь Звягельського району на Житомирщині майже зупинилася течія. Однією з причин місцеві жителі називають посуху, яка цього року почалася раніше, а також забір води для зрошення сільськогосподарських угідь.

Кукурудза на полі ФГ «Осінь» у Київській області росте на 30 га. Цього року культура значно підсохла, хоча наприкінці серпня має виглядати зеленою. На краю поля сформувалися слабкі качани.

Зернові культури в Європі у 2026 році дозрівають і починають збиратися значно раніше, ніж на початку 2000-х років. Потепління прискорює розвиток рослин, водночас спека та посуха негативно впливають на врожайність.

Франція виділить понад €1 млрд на підтримку фермерів, які зазнали значних втрат через посуху, спеку та лісові пожежі цього літа.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.