Що покаже бункер. Як погода, логістика та ціни впливатимуть на цьогорічний урожай

07 травня 2024, 05:36 2333

Посівна кампанія в Україні вже на завершальному етапі, адже аномально теплі температури прискорили всі процеси. Як відмічають експерти ринку, погода й надалі буде основним фактором, який може значно вплинути на врожайність цього року. Тож аграріям варто слідкувати за змінами та за потреби реагувати на них.

За словами менеджера із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group Сергія ​​Корнюшенка, південні та східні області зараз страждають від дефіциту вологи. Опади, які були на початку весни, — незначні. У центральних областях ситуація краща. 

propData.content.image
Сергій ​​Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group

Через різкі перепади температури у квітні озима пшениця та ріпак перескочили одну з фаз розвитку. Зокрема, у ріпаку не було наростання маси, відразу почався процес бутонізації. А через м’яку зиму спостерігаємо велику кількість шкідників, навіть змістилися строки, коли вони з’явились. Це все вплинуло на технологію вирощування та внесення ЗЗР.

Така ж ситуація по пшениці. У деяких регіонах вона нормально не розпустилась: там, де мало бути 2-3 пагони, є лише один. Тому господарства східних та південних областей можуть недоотримати 0,5-1 т врожаю по ріпаку і 1-1,5 т — по пшениці. 

Також менеджер із розвитку агротехнологій зазначає, що через різке наростання температур багато господарств у надранні строки вийшли в поле з посівом кукурудзи і соняшнику. «Дехто чекає на дощі, оскільки на глибині 10 см уже відсутня волога, що для кукурудзи є критичним. Хто ще не посіяв — будуть ризикувати сіяти в суху землю. У кого невеликі площі, — все ж чекатимуть опадів», — говорить Сергій Корнюшенко. 

Технологічні карти не працюють, потрібен індивідуальний підхід

У LNZ Group відзначають, що через брак вологи немає бур’янів, тож у господарствах відмовляються вносити ґрунтові гербіциди на кукурудзу та соняшник і переходять на страхові. Аграрії здійснюють обробку гліфосатами, щоб не проводити культивацію чи дискування, що спровокує ще більшу втрату вологи. А такі методи, відповідно, призводять до подорожчання технології. 

Сергій Корнюшенко відмічає, що цього сезону не працюють технологічні карти, до кожного поля і ситуації має бути індивідуальний підхід. 

Загалом аграрії зменшують кількість внесення добрив. До того ж переходять з мультинаціональних брендів на більш бюджетні генеричні продукти. 

Але фахівець зауважує, що потрібно прискіпливо моніторити свої поля, оскільки шкідники та хвороби з’являються в незвичні строки. Тому і ЗЗР варто підбирати більш уважно. 

«Загалом технологія вирощування змінилась майже повністю. На 30-40% на це вплинула погода. 

Для східних областей традиційними були пшениця, соняшник, кукурудза. Нині спостерігається тенденція до нішевих культур. Торік були збільшені посіви проса. Цього року є посіви гороху, льону, коріандру, багаторічних трав і зовсім непритаманної цим областям сої.

Також агровиробники або ж нарощують, або ж починають заходити в тваринництво», — коментує Сергій Корнюшенко.   

Погода лишається основним фактором. Як аграрію зберегти врожайність

За словами генерального директора «УкрАгроКонсалт» Сергія Феофілова, саме погода стане вирішальним аспектом і буде фактором №1 у питанні урожайності зернових та олійних не лише в Україні, але й у ЄС.

propData.content.image
Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт»

Основним драйвером, який потрібно відслідковувати аграріям за 2-3 місяці до збирання врожаю і до отримання більш надійних даних для прийняття рішень, — є погода

Як відмічає регіональний представник Elicit Plant в Україні Жерар де Ля Саль, озима пшениця нині у доброму стані, але не в усіх регіонах. Наприклад, на півдні посіви дещо гірші, ніж торік.

propData.content.image
Жерар де Ля Саль, регіональний представник Elicit Plant в Україні

Наразі запаси вологи є, і за нинішніх показників по пшениці та ячменю можна очікувати високого врожаю. Щодо кукурудзи, соняшнику та сої — все залежатиме від того, чи буде достатньо опадів протягом вегетаційного періоду цих культур. За попередніми прогнозами синоптиків, очікується, що червень-липень будуть посушливими.

априклад, за розрахунками Європейського центру середньотермінових прогнозів, очікується, що середня місячна температура повітря вже у травні може бути на 1-2°С вищою за кліматичну норму в західних, південних та південно-східних областях України.

Зважаючи на погодні перспективи, Жерар де Ля Саль пропонує аграріям підстрахуватися та включити до технології вирощування продукти з лінійки Elicit Plant. Препарати мають унікальну формулу на базі фітостеролів — групи рослинних молекул, які підвищують стійкість рослин до стресу, зокрема й до нестачі вологи. Тому використання продуктів збільшує потенційну врожайність сільськогосподарських культур під час посухи.

Компанія Elicit Plant пропонує для кукурудзи продукт Best-a з нормою використання 1 л/га у терміни з 6 до 10 листків. 

«Першу обробку вже можна проводити з 20 травня, і цей період може розтягнутися до 15 червня залежно від строків посівів кукурудзи», — радить Жерар де Ля Саль. 

Цей же продукт можна використовувати і для сої, але з більшою нормою внесення — 2 л/га. На думку представника компанії, обробка сої Best-a також може бути корисною в західних регіонах, навіть незважаючи на те, що в цій частині України достатньо вологи. Клімат і ґрунти тут схожі на умови в деяких регіонах Бразилії, а ефективність використання препаратів, зокрема й на сої, доведена сотнями проведених досліджень та підтверджена відгуками бразильських фермерів, де технологію Elicit Plant активно використовують уже не один рік.

Для соняшнику Elicit Plant пропонує препарат EliSun-a, який допоможе рослинам упоратися з надмірною посухою, особливо в південних регіонах, де щороку фіксуються посушливі умови. Норма використання продукту — 1 л/га в терміни з 6 до 8 листків.

Важливо, що всі продукти Elicit Plant дуже прості у застосуванні, придатні для екзогенного використання на великих поверхнях та сумісні із сільськогосподарськими методами та технікою. Тобто їх можна поєднувати для обробки в бакових сумішах з іншими препаратами. Крім того, вони використовуються один раз на сезон, і препарат тримає дію до збирання врожаю.

propData.content.image
Жерар де Ля Саль, регіональний представник Elicit Plant в Україні

Насамперед препарати Elicit Plant спрямовані на те, щоб допомогти рослинам у посушливий період пережити стрес, не втративши потенціал урожайності, та забезпечити прибуток аграрію. Фермери не можуть контролювати погоду, але можуть впливати на врожайність.

Пшениця: зниження посівних площ

За результатами опитування, яке проводила компанія «УкрАгроКонсалт» поміж свого пулу сільгоспвиробників і переробників, підтвердилися прогнози і очікування ринку щодо зниження посівних площ під пшеницею.

«Результати опитування показали, що в Україні будуть зменшені площі під зерновими та зросте частка олійних, розтягнуті терміни посівної. Водночас можемо говорити про високі очікування щодо врожайності, оскільки озимина добре перезимувала. Тож фінальні результати цього року можуть значно перевищувати початкові очікування», — розповіла директор департаменту дослідження ринків компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко під час конференції Black Sea Grain 2024.

Серед чинників зростання урожайності аналітик назвала хорошу перезимівлю озимини, грантову підтримку малих господарств у зоні ризикованого землеробства, забезпеченість аграріїв якісним посівним матеріалом, зменшення цін на добрива і зростання їхньої доступності, наявність програм товарного кредитування.

Кукурудза: аграрії третій рік поспіль не сіятимуть культуру з від’ємною рентабельністю

12% опитаних респондентів повідомили, що мають наміри знизити площі під кукурудзою, і аргументують це тим, що підприємства не можуть тримати третій рік поспіль у своєму портфелі товар, який показує від’ємну рентабельність.

Єлизавета Малишко, директор департаменту дослідження ринків компанії «УкрАгроКонсалт»

Зараз ринок щодо прогнозів площ під кукурудзою знаходиться в межах 3,7-3,9 млн га. «УкрАгроКонсалт» у своїх прогнозах схиляється до вищої планки. Зокрема, такий наш оптимізм базується на декількох факторах. По-перше, подивимося на поведінку цін — вони почали зростати ближче до весни, тобто тоді, коли аграрії приймають рішення щодо посівної та, зважаючи на позитивний ціновий тренд, можуть вирішити сіяти кукурудзу.

За її словами, ще одним фактором, який підтримує позитивний прогноз, є зниження цін на мінеральні добрива, які потрібні для вирощування кукурудзи.

Ячмінь: культура має негативний тренд

Експерти ринку зазначають, що ячмінь у першій половині сезону для України був розчаруванням — експорт не йшов, була низька ціна та дорога логістика.

«В Україні очікування ринку показують негативний тренд. Прогнозується зниження посівних площ під ячменем порівняно з минулим роком на 10%», — говорить Єлизавета Малишко.

У господарствах, які вирощують ячмінь, кажуть, що втрачають цікавість до цієї культури. Причина — в ціні. В той час як витратна частина на вирощування досить значна: ячмінь потребує добрив, як пшениця, захист теж дорогий, а вартість вирощеної продукції низька. Тож економічно в кращому разі останніми роками він виходить аграріям «в нуль».

Ріпак б’є рекорди за врожайністю, але погода може змінити тенденцію

Торік Україна отримала рекордний урожай ріпаку — 4,1 млн т. Цього сезону ситуація може змінитися, припускають аналітики «УкрАгроКонсалт». Основна причина — погодні умови. Раннє цвітіння культури, стрімкий розвиток хвороб та шкідників може спричинити недобір урожаю. Окрім урожайності, зменшуватимуться і площі.

propData.content.image
Юлія Гаркавенко, директорка департаменту аналітики ринків «УкрАгроКонсалт»

Наступного сезону буде незначне зниження площ і врожаю ріпаку. Це підтверджують і опитані нами фермери, які майже одноголосно зазначили, що площі знизяться. Однак Україна отримає непоганий врожай, останні три роки даний показник знаходиться на достатньо високому рівні.

Досить високі показники Україна має щодо експорту ріпаку. Зазвичай це більше 90% річного врожаю. На сьогодні вже експортовано 3,55 млн т.

Дуже складно конкурувати з експортерами українським переробним підприємствам, вони встигають «схопити» ріпак лише на кілька місяців за сезон. Перші оцінки фахівців «УкрАгроКонсалт» щодо переробки ріпаку в сезоні 2023-2024 були на рівні 600 тис. т. Але основні переробники України налаштовані серйозно: цьогоріч уже було перероблено більше 1 млн т ріпаку. Побиті рекорди і щодо виробництва ріпакової олії та шроту і, відповідно, їхнього експорту.

Соя нарощує обсяги в усіх напрямах

Після суттєвого зниження посівних площ нині спостерігається соєвий бум. Аналітики прогнозують зростання посівів майже до рекордного рівня. Це відбувається насамперед внаслідок звільнення полів від кукурудзи. Також фахівці відмічають конкуренцію між соєю та соняшником, а для України ця ситуація нетипова. Сьогодні соя стає фаворитом серед фермерів, тоді як протягом багатьох років ним був саме соняшник.

«Ми очікуємо також зростання врожаю сої до рекордного рівня. Збільшиться і переробка, але вона не досягне рекорду, як, наприклад, експорт. Потік сировини не дає можливості повністю завантажити наші потужності, яких в Україні достатньо, щоб переробити весь урожай сої», — зазначає Юлія Гаркавенко.

Україна — лідер з постачання соняшникової олії та шроту на світовий ринок

Посівні площі під соняшником через вплив війни дуже скоротилися, однак уже почалося їх відновлення. Деякі асоціації прогнозують зниження площ, але аналітики «УкрАгроКонсалт» вважають, що вони зростатимуть, насамперед за рахунок пшениці, якої стали сіяти набагато менше. Також експерти очікують на підвищення врожаю соняшнику, тож ситуація на ринку соняшникової олії та шроту стане більш стабільною, і експорт зростатиме. 

«Україна залишається лідером з постачань соняшникової олії та шроту на світовий ринок. Щоб повернутися до довоєнного рівня, нашим переробним підприємствам потрібна сировина. За нашими оцінками, якщо говорити про врожай у 14 млн т, то на українському ринку залишилося всього 4 млн т соняшнику. Але попереду ще п’ять місяців роботи. Якщо оцінювати запаси врожаю, то сьогодні у нас залишилося 30%», — підсумовує Юлія Гаркавенко.


Вікторія Полевик, Наталія Помянська, AgroPortal.ua