Як говориться у повідомленні Черкаської облдержадміністрації, із зернової робитимуть олію та перероблятимуть на корм для свійських тварин.
«Переробка кукурудзи — це інші ринки збуту та нові економічні умови, можливості, що вимагають від нас диверсифікації роботи підприємства, аби ми й надалі пропонували якісну та натуральну продукцію», — прокоментував власник заводу Віктор Полозов.
Більшість своєї продукції підприємство експортує в країни Європи, Азії та Близького Сходу. Все виробництво сертифіковане і екологічне.
«Тут застосовують нові технології на виробництві, дозволяють диференційовано підходити до сировинної бази, кінцевого продукту, що дозволяє підлаштуватися під зміни ринку», — зазначив перший заступник голови Черкаської ОДА Дмитро Ляшов.
Для довідки: ТОВ «Красногірський олійний завод», розташований в с. Антипівка, Золотоніського району, Черкаської області, був введений в експлуатацію в 2011 р. Підприємство включає в себе: елеватор з приймання, сушки, очищення та зберігання олійної сировини з одноразовим зберіганням 30 тис. тонн; цех з переробки сировини з річною потужністю 11 тис. тонн олії зі сховищем в 500 т готової продукції та 600 тонн побічного продукту.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

На Черкащині триває збирання круп’яних і пізніх технічних культур. Урожайність соняшнику та сої наразі вища, ніж на аналогічну дату минулого року.

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Черкаська область надає фінансову підтримку на безповоротній основі фермерським та сімейним фермерським господарствам, які вирощували у 2026 році овочі борщового набору.

СТОВ «Агроко» (Черкаська обл.) розпочало будівництво нового корівника на 800 голів із системою крос-вентиляції.

Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) у січні – липні 2026 року підтримало експорт українських товарів на 8,69 млрд грн.

Фермер Андрій Вертеба з Корсуня-Шевченківського (Черкаська обл.) ризикує залишитися у збитках попри врожайність кавунів.

Коли війна змусила багатьох українців переглянути свої життєві плани, мешканка Нової Одеси на Миколаївщині Лідія Дащенко вирішила створити власну справу, яка б не лише приносила дохід, а й дарувала радість людям. Так з'явився «Лавандовий простір» — місце, де серед фіолетових квітів можна відчути спокій, красу і справжню атмосферу Провансу.
.png)
Підприємство «КРОЗ» планує замінити частину обладнання і йти в глибоку переробку. Розглядають можливість робити рафінацію та виморожування олії.
.png)
Ще до 2023 року ТОВ «КРОЗ» переробляло 90 т/добу сировини, працювали з органічною продукцією, виробляли соняшникову олію на експорт. Однак у 2023 році підприємство зазнало рейдерської атаки, що змусило переробника зупинити роботу.

Неодноразово звучала думка від представників агробізнесу та влади, що переробка сільгосппродукції спричинить потужний економічний ефект, створить робочі місця, підвищить ВВП, збільшить надходження до бюджету, покращить клімат компаній-переробників тощо. Крім того, експорт готової продукції значно вигідніший за вивіз сировини. Проте не всі аграрії поспішають йти в переробку або ж навіть виходять із неї.