Європарламент 10 квітня схвалив попередню угоду з Радою ЄС про оновлені правила щодо складу, назви, маркування та презентації продукції, яка регулюється «директивами про сніданки».
Про це говориться у повідомленні на сайті Європарламенту.
Зазначається, що нові правила боротимуться з імпортом фальсифікованого меду з країн, що не є членами ЄС, шляхом обов'язкового та чіткого маркування країни походження, а також започаткують процес створення системи відстеження меду. Також буде запроваджено чіткіше маркування щодо вмісту цукру у фруктових соках та мінімального вмісту фруктів у джемах і мармеладах.
«Сьогодні ми зробили важливий крок у маркуванні походження харчових продуктів і прийняли суворі заходи для боротьби з шахрайством меду. Країна походження повинна бути чітко вказана на маркуванні медових сумішей. Крім того, було встановлено вищі стандарти якості та визначено необхідність створення системи відстеження меду в ЄС», — заявив після голосування доповідач Олександр Бернхубер (Австрія).
Він зауважив, що ці ініціативи забезпечать кращий захист як бджолярів, так і споживачів від фальсифікованого меду.
Тепер директива має бути ухвалена Радою ЄС, після чого буде опублікована в Офіційному віснику ЄС і набуде чинності через 20 днів. Країни ЄС повинні будуть застосовувати нові правила через два роки після набуття чинності.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

Восени на Закарпатті багато яблук. Іноді — занадто. Вони падають у траву та лежать під старими деревами. Зазвичай до 2000-х років ці яблука можна було здати й отримати досить непогані кошти. Проте 15-20 років тому люди не знали, що робити зі своїм урожаєм. Старі сади почали занепадати, місцеві мешканці не бачили сенсу в догляді за деревами, адже вони перестали приносити прибутки. Вкладена праця не виправдовувалася матеріально та емоційно.

Повні вимоги до маркування харчових продуктів і кормів знову діятимуть в Україні з 1 жовтня 2026 року.

Комітет Європейського парламенту з питань сільського господарства та розвитку сільських територій підтримав оновлення правил ЄС щодо виробництва, маркування, сертифікації та торгівлі органічною продукцією.