Китай з 1 червня розпочав упровадження нової системи контролю за імпортованими продуктами харчування, що розширює санітарні вимоги, посилює механізми відстеження та змінює процедури реєстрації іноземних компаній.
Ініціатива Головного митного управління Китаю зачіпає один із найбільших у світі ринків імпорту продуктів харчування та може вплинути на світову торгівлю сільськогосподарською продукцією, пише «УкрАгроКонсалт».
Зазначається, що указ відомства (№280) змінює положення, що діяли з 2021 року, і встановлює більш докладні критерії для видавання дозволів, продовження ліцензій та нагляду за компаніями-експортерами, які прагнуть отримати доступ на китайський ринок.
Однією з головних змін є впровадження динамічної системи управління, що ґрунтується на оцінці ризиків. Китайська влада аналізуватиме такі аспекти: походження сировини, виробничі процеси, історія здоров’я споживачів, споживчі звички, наявна інформація щодо кожної категорії продуктів харчування.
Відповідно до цих правил, сфера дії контролю також поширюється на холодильні склади, що використовуються до експорту, і включає в процеси моніторингу нові ланки логістичного ланцюжка.
До продукції, на яку поширюються суворіші вимоги, належать м’ясо та м’ясні продукти, молочні продукти, яйця, риба, мед, харчові рослинні олії, сухофрукти, насіння, сушені овочі та спеціалізовані продукти харчування.
Для категорій товарів, що становлять підвищену санітарну небезпеку, як і раніше, обов’язковою буде наявність офіційного сертифіката, виданого компетентними органами країни-експортера, а також підтверджувальної технічної та санітарно-гігієнічної документації.
Хоча реєстрації, надані відповідно до попередніх правил, залишаться чинними, компаніям доведеться адаптуватися до схеми, яка потребує більш високого рівня контролю за документацією, відстежуваності та дотримання санітарних норм.
Згідно з даними митних органів Китаю, понад 96 тис. компаній зі 178 країн мають дозвіл на експорт продуктів харчування до КНР.
Пекін стверджує, що оновлення спрямоване на зміцнення продовольчої безпеки без шкоди для торгівлі. Однак для латиноамериканських експортерів, зокрема з м’ясної, молочної, рибної й агропромислової галузей, нова система вимагає ще більшої уваги до процесів сертифікації та контролю для збереження доступу до одного з найважливіших світових ринків.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.

Україна у січні – червні 2026 року експортувала 480 т молюсків, що на 3,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Українським експортерам агропродукції важливо почати комунікувати на рівні бізнесу з партнерами у Румунії та Болгарії для переорієнтації логістики через заблоковані порти.

Частка агропродовольчої продукції у першому півріччі 2026 року склала 60% в загальному експорті України, що на 3% більше показника 2025 року за відповідний період.

Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у червні 2026 року підтримало експорт українських компаній майже на 114 млн грн.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.
