Уряд Індії 29 жовтня 2025 року офіційно запровадив мито у розмірі 30% на імпорт жовтого гороху.
Про це повідомляє «Українська бобово-соєва асоціація».
«Згідно з документом, мито почало діяти з 30 жовтня. Це означає скасування нульового режиму, який раніше діяв для українських експортерів жовтого гороху до Індії», — пояснюють в об'єданні.
І додають, що для українських виробників гороху це може означати тимчасове скорочення одного з ключових ринків збуту. Водночас така ситуація стимулює розширення співпраці з іншими країнами, насамперед із Туреччиною.
«Подібні зміни імпортної політики Індії ми вже не раз спостерігали. Українські виробники вміють швидко адаптуватися й знаходити нові ринки. Попит на рослинний білок у світі зростає, і Україна має всі передумови залишатися надійним постачальником якісних бобових», — зазначила президентка «Української бобово-соєвої асоціації» Антоніна Скляренко.
За її словами, Індія та Туреччина — два найбільших імпортери українського гороху, і обсяги постачань до цих країн є майже рівнозначними.
Для довідки: «Українська бобово-соєва асоціація» спільно з «АПК-Інформ», щоб посилити співпрацю з ключовими партнерами, організовують AgroFoodSummit 2025, який відбудеться 19–21 листопада у турецькому місті Мерсін. Подія об’єднає представників не лише українського та турецького агробізнесу, а й 27 інших країн. Деталі події за посиланням.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Протягом останніх тижнів ситуація га глобальному зерновому ринку різко загострилася. Через атаки на портову та судноплавну інфраструктуру покупці почали шукати заміну чорноморській пшениці. Відбуваються затримки й скасування вантажів, біржові ф'ючерси на пшеницю зростають.

Індія відновила вільний експорт пшениці та продуктів її переробки.

Картопляна промисловість Індії є однією з найбільших у світі: щороку країна виробляє близько 60 млн т картоплі, а загальна вартість ланцюжка створення вартості оцінюється приблизно у $13,46 млрд.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

Україна у 2025/26 МР збільшила експорт гороху, проте поточного сезону реалізаціїя потенціалу залежатиме від логістики.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Фахівці сподіваються, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

«Українська бобово-соєва асоціація» (УБСА) спільно з Державною службою з питань безпечності харчових продуктів усунули процедурні перешкоди, які затримували експорт українського гороху до Непалу.