Зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) під час оподаткування операцій із постачання молока та молокопродуктів навряд чи призведе до очікуваних розробниками соціально-економічних ефектів.
Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, говориться у повідомленні установи.
Він зазначив, що відповідний законопроєкт №9161 від 31.03.2023 передбачає запровадження зниженої — у розмірі 10% проти нинішньої у 20% — ставки ПДВ за оподаткування операцій із постачання молока та молочних продуктів, що, на думку розробників, має призвести до «забезпечення доступності життєво необхідних молочних товарів для широких верств населення», «попередження занепаду вітчизняного тваринництва» і «детінізації ринку цих продуктів».
«Водночас реалізація такої ініціативи призведе до відчутних втрат бюджету, які самими розробниками оцінюються у обсязі до 22,35 млрд грн і навряд чи будуть компенсовані детінізацією ринку молока та молокопродуктів», — додав науковець.
Також зазначену норму пропонується застосовувати до усієї номенклатури товарних позицій 0401-0406 УКТ ЗЕД, включаючи й молокопродукти преміум-сегменту, які споживаються населенням з високим рівнем доходів, підтримувати яких за рахунок бюджетних коштів недоцільно, особливо під час війни, вважає експерт.
«Щодо заявленого розробниками впливу законопроєкту на «попередження занепаду вітчизняного тваринництва», то зміна ставки ПДВ не покращить результативності діяльності виробників, оскільки для них цей податок є нейтральним», — додав Леонід Тулуш.
Для окремих виробників молока та молокопродуктів рішення щодо зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій із постачання ними продукції може бути взагалі невигідним — оскільки операції з постачання вхідних ресурсів будуть оподатковуватись за стандартною ставкою ПДВ. Модель справляння ПДВ, за якої вихідна ставка ПДВ, є суттєво нижчою за вхідну, зумовлюватиме виникнення від’ємного значення ПДВ, яке потребуватиме відшкодування з бюджету. Наразі така процедура є ускладненою і призводить до відволікання обігових коштів суб’єктів господарювання, пояснив експерт.
У цьому відношенні більшу користь для виробників, на його думку, принесло б рішення щодо зниження ставки ПДВ на операції з постачання окремих видів вхідних ресурсів — у такому випадку зменшилися б обсяги відволікання обігових коштів на сплату ПДВ у ціні їх постачання, переконаний експерт.
«З урахуванням низької еластичності попиту на молочні продукти складно розраховувати на стримування зростання цін внаслідок зниження ставки ПДВ, особливо у сегменті масмаркету. В кінцевому результаті рівень цін визначається ринковими факторами, зокрема наявними попитом та пропозицією, а також залежить від динаміки цін на виробничі ресурси», — додав Тулуш.
Крім того, оскільки зниження ставки ПДВ стосуватиметься й операцій з імпорту, що автоматично робитиме імпортні молокопродукти більш доступними та сприятиме зростанню обсягів їх імпорту, висловив занепокоєння експерт.
Неочевидним виглядає вплив законопроєкту на детінізацію ринку молочних продуктів, оскільки значна частина молокопродуктів виробляється та реалізується особами, які не є платниками цього податку. Крім того, існують менш витратні для бюджету інструменти детінізації ринку молокопродуктів. Серед таких інструментів — стимулювання постачань молока-сировини на офіційну молокопереробку за рахунок виплати відповідної бюджетної дотації зі спеціальним порядком її адміністрування, вважає науковець.
«За своєю суттю вибіркова ініціатива щодо зниження ставки ПДВ — лише на операції з постачання молока та молокопродуктів — є спірною, оскільки збільшення доступності вимагають і інші життєво необхідні для населення товари. З огляду на це, незрозуміло, чому перевага надається саме молокопродуктам.
Таким чином, запровадження зниженої ставки ПДВ за оподаткування операцій з постачання молока та молокопродуктів у варіанті законопроєкту №9161 призведе лише до непродуктивних втрат доходів держбюджету, не забезпечивши досягнення заявлених розробниками законопроєкту економічних ефектів...», — підсумував Леонід Тулуш.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Агропідприємство, яке торгує сільськогосподарською продукцією, відшкодувало державному бюджету 10,6 млн грн несплаченого податку на додану вартість. Керівник компанії штучно збільшував податковий кредит завдяки фіктивним закупівлям пшениці та ріпаку.

Крафтовий виробник «Живодар» з Києва знайшов власний спосіб забезпечити виробництво масла гхі якісною сировиною. Бренд взяв на себе утримання корови, яка живе в селі та дає молоко для переробки.

Ситуація на ринку вершкового масла України погіршується — надлишки продукції залишаються значними, а виробництво суттєво не скорочується.

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) на черговому аукціоні зріс на 2,5% і склав $4,02 тис./т. Це найбільше зростання з березня.

Висхідний ціновий тренд зберігається на українському молочному ринку.

Уряд призупинив бюджетне відшкодування податку на додану вартість бізнесу на загальну суму 18 млрд грн на тлі дефіциту бюджетного фінансування.

Україна поінформувала Світову організацію торгівлі (СОТ) про низку важливих проєктів нормативних актів у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

ТОВ «МІНЕРАЛІС», що входить до групи компаній Prometey, у 2022 році заявило до відшкодування 41 млн грн ПДВ. Податкова відмовила, і компанія звернулася до суду.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.