Непрямі втрати у сільському господарстві через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів оцінюються у $23,3 млрд.
Про це йдеться в аналізі «Огляд непрямих втрат від війни у сільському господарстві України», підготовленому KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Як зазначається, після трьох місяців повномасштабної війни росії проти України збитки в агросекторі України сягнули $4,3 млрд, що складає майже 15% капіталу країни. В той час як ці пошкодження відображають повне чи часткове знищення саме матеріальних активів, непрямі втрати враховують недоотриманий дохід від зменшення кількості вироблених товарів та додаткові кошти, які виробники змушені витрачати через війну.
«Непрямі втрати через недоотриманий врожай сільськогосподарських культур оцінюються у $9,6 млрд. Найбільш значуще зниження у прогнозованому врожаї 2022 року відзначається для виробництва пшениці (очікується 33% спад у врожаї 2022 року в порівнянні до базового сценарію), соняшнику (32%) і ячменю (31%), оскільки значна частина виробництва цих культур знаходиться безпосередньо у регіонах, що страждають від активних бойових дій та окупації. Бойові дії менше впливають на врожай кукурудзи порівняно з урожаєм інших культур, очікується зниження врожаю у розмірі 18%», — говориться у повідомленні Мінагрополітики.
Відповідно до розрахунків, у 2022 р. очікується на 22% менший врожай і інших сільськогосподарських культур (окрім зазначених вище), що означає додаткові недоотримані доходи у розмірі $3,3 млрд.
Однак у той час як однорічні рослинні культури можна знову посіяти наступного року та отримати новий врожай — спад поголів'я у тваринництві призводить до зменшення обсягу виробництва на декілька років наперед. Відтак загальні втрати тваринницького сектору оцінюються в $682 млн.
Втрати через менший врожай багаторічних культур склали $89 млн. В середньому для початку плодоношення нових багаторічних насаджень знадобиться п’ять років. Відтак втрати врожаю багаторічних насаджень впродовж п’яти років складуть $222,4 млн.
Одним із наслідків російського вторгнення є зниження цін виробників на експортноорієнтовні товари. Через блокаду портів військово-морськими силами рф Україна зіткнулась з перенасиченістю внутрішнього ринку експортноорієнтованої продукції та майже чотирикратним здорожчанням експортної логістики. Це призвело до зменшення цін всередині країни на основні експортноорієнтовані культури більш як на 30%. Непрямі втрати виробників від зниження цін на експортноорієнтовні культури (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник) складають $11,9 млрд.
З початком вторгнення рф українські сільгоспвиробники також стикнулися зі здорожчанням факторів виробництва, зокрема — добрив та палива. Вартість добрив збільшилися на 37% з початку російського вторгнення, а ціни на дизельне паливо зросли приблизно на 0,39 $/л. Загальні втрати через підвищення виробничих витрат оцінюються у $859 млн.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Фінансові результати діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками 1 півріччя становили 5,3 млрд грн (до оподаткування).

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Україна й Азербайджан зацікавлені у розширенні двостороннього співробітництва в аграрній сфері, збільшенні товарообігу між країнами, залученні азербайджанських інвестицій в український агросектор та розвиток нових торговельних можливостей.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрило посадовців державного підприємства, які завдали державі понад 8,1 млн грн збитків під час закупівлі 25 тракторів.

Агропромхолдинг «Астарта» у січні – червні 2026 року отримав €226,5 млн виторгу, що відповідає аналогічному показнику минулого року.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?