Уповільнення збору врожаю через погану погоду, обмеження в сфері логістики та оборотного капіталу, а також російські обстріли енергоінфраструктури погіршили перспективи української економіки на четвертий квартал 2022 р. і перший квартал 2023 р.
Про це заявляють експерти Міжнародного валютного фонду, передає «Інтерфакс-Україна».
«Прогнозується, що реальний ВВП скоротиться на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року в четвертому кварталі 2022 р., внаслідок чого скорочення в 2022 р. загалом становитиме 33%», — такий основний сценарій очікується у межах Моніторингової програми із залученням ради директорів.
Згідно з ним, у першому кварталі 2023 р. спад сповільниться до 34,5%, після чого почнеться відновлення економіки: у другому кварталі — на 6%, у третьому — на 11,9% та у четвертому — на 21%, а сумарно за роком — на 1%, до 68% від довоєнного.
«Ризики залишаються надзвичайно високими. Наступні кілька місяців виглядають дуже складними через безперервні атаки на найважливішу цивільну інфраструктуру. Відповідно, у той час як основний сценарій передбачає економічну стабілізацію в 2023 р., діапазон ймовірних сценаріїв надзвичайно широкий. Масштаб невизначеності наголошує на необхідності планування на випадок непередбачених обставин, щоб влада могла продовжувати реагувати на потрясіння», — наголошується в документах МВФ до програми.
Відповідно до них, фонд розробив ще два сценарії: негативний — із падінням ВВП на 12,5% — до 57% від довоєнного та позитивний — зі зростанням його на 10%, або до 75% від довоєнного.
Несприятливий сценарій передбачає інфляцію 40% (замість 22,5% у базовому), зниження міжнародних резервів до $18 млрд ($21 млрд), а також зростання видатків держбюджету до 68,8% ВВП (56,5% ВВП) із розширенням дефіциту 16,8% ВВП (9,1% ВВП). Відповідно, це вимагатиме додатково $9,5 млрд фінансування бюджету до базових $39,5 млрд.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Аграрії Вінницької області станом на 4 вересня обмолотили 52% посівних площ, зібрали майже 2,5 млн т зерна із середньою урожайністю 59,2 ц/га.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

«ТАС Агро» завершила жнива ранніх зернових та розпочала збір соняшнику.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.