Про це заявив заступник міністра аграрної політики України Віктор Шеремета, передає Agronews.
За його словами Кабінет міністрів України вніс відповідні зміни до урядової постанови №106 від 7.02.2018 року «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств. Документ має бути опублікований уже на цьому тижні.
Заступник міністра повідомив, що після вступу в дію змін, вони будуть діяти на постійній основі починаючи з цього року.
«Ми внесли дві зміни до порядку використання коштів держпітримки на фермерів. Одна зміна — це пряма підтримка на гектар, так само як у Європі — 100 євро, у нас 3 тисячі гривень на площу до 20 га. Тобто фермери можуть отримати до 60 тисяч гривень на площу. Але фермери, які створилися з 1 січня 2016 року, тобто новостворені господарства», — повідомив заступник міністра.
Він проінформував, що друга зміна — це запровадження дотації на члена фермерського господарства у розмірі 9,5 тисяч гривень на члена господарства.
«Це пряма підтримка, це дотація на працюючого зареєстрованого члена господарства. Але ця сума складає не більше 30 тисяч, тобто три члена господарства отримають цю дотацію. Як правило невеликі наші господарства мають у своєму складі не більше трьох членів, якщо більше господарство, то воно отримає все-одно на трьох членів», — повідомив Шеремета.
За його словами, постанова також розширила список банків, за кредити в яких фермери мають право отримати компенсацію від держави. Раніше це були тільки чотири державних банки — тепер також комерційні.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

Кліматичні зміни, воєнні ризики, високі ціни на ЗЗР, добрива, пальне та логістику змушують аграріїв змінювати підходи до ведення господарства та впроваджувати у виробництво інноваційні технології. Це дозволяє оптимізувати витрати та бути ефективними й конкурентоспроможними на ринку.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.