Аграрії мають продавати валютну виручку від експорту за курсом, який встановлюється комерційними банками України, а не за курсом НБУ. Сільгоспвиробники втрачають мільйони гривень на валютних операціях.
Про це говориться у зверненні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та Всеукраїнської аграрної ради до Президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, голови Національного банку України Кирила Шевченка та міністра АПК Миколи Сольського.
Як уточнили в УКАБ, ще 24 лютого 2022 року НБУ своєю постановою №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зобов’язав купівлю банками іноземної валюти у експортерів за офіційним курсом, встановленим НБУ на 24 лютого 2022 року — 29,25 грн за долар. Водночас комерційний курс, за яким купують іноземну валюту в банках експортери та громадяни, сьогодні складає більше 36 грн за долар. Таким чином, аграрії після повернення в Україну валютної виручки автоматично втрачають близько 20% власного доходу.
«Важливо зазначити, що закупівля аграріями товарів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснюється за цінами, які формуються постачальниками, виходячи саме з реального ринкового курсу іноземної валюти, а не курсу НБУ. Це в свою чергу призводить до здорожчання вартості виробництва при значних втратах доходу внаслідок блокади портів та курсових різниць».
Крім того, НБУ нещодавно підняв облікову ставку до 25%. Це підняло ставки для аграріїв за раніше залучені кредити у комерційних банках щонайменше на 10%. Таким чином, фактично більше 30% доходу втрачається через фінансові регулювання, встановлені НБУ, і це без урахування катастрофічного зниження доходів, через блокаду рф морських портів України.
Враховуючи наведене, аграрна спільнота закликає НБУ посприяти у вирішенні вказаної проблеми аграріїв шляхом дозволу продажу валютної виручки від здійснення зовнішньоекономічних операцій за курсом, який встановлюється комерційними банками України, а не курсом НБУ.
«Інакше аграрна галузь може бути найближчим часом повністю знищена не стільки воєнним шляхом, скільки економічним руйнуванням», — пояснюють експерти.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Загальне виробництво молока в Україні 2026 року зменшується. Це відбувається насамперед через скорочення надоїв у господарствах населення, промислові ж підприємства нарощують обсяги та забезпечують більшу частину постачань молока.

Українські аграрії зіткнулися зі стрімким падінням закупівельних цін на соняшник і, попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого їх відновлення поки немає.

Посівна озимих культур в Україні станом на 27 жовтня 2026 року фактично виходить на завершальну стадію — засіяно 5,35 млн га, або 84,7% прогнозованих площ.

Ініціатива щодо надання пріоритету експорту рослинної олії в умовах обмеженої пропускної спроможності є необхідним антикризовим інструментом для підтримки переробної галузі, валютних надходжень і стабільності аграрного ринку України.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Обмеження експорту через блокування чорноморських портів посилює фінансові проблеми аграріїв і може призвести до затримок із виплатою орендної плати власникам земельних паїв.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

За підсумками року гривня може бути нижче за закладений в держбюджеті середньорічний курс на рівні 45,7 грн за долар і досягти 47-48 грн за долар та 56-57 грн за євро.

Дефіцит зовнішньої торгівлі України в першій половині 2026 року вже досяг $28,3 млрд, попит на іноземну валюту дуже високий. Україна втрачає за кожен день зупинки чорноморських портів близько $70 млн експортних надходжень.

За підсумками січня – травня 2026 року товарообіг України продемонстрував глибокий дисбаланс. За цей період до країни було імпортовано товарів на суму $40,5 млрд, тоді як обсяги експорту виявилися у понад два рази меншими — лише $17,5 млрд.