Про це повідомляють аналітики кадрового порталу grc.ua.
Відзначається, що середня пропонована заробітна плата в Польщі становить 58 тис. грн. Для порівняння — середня компенсація в Україні в травні становила трохи більше 17 тис. грн.
Ще 19% розраховують на компенсацію від 57.5 тис. грн. Найчастіше це пропозиції роботи в логістиці, харчовому виробництві, меблевої галузі, виробництві побутової техніки та будівництві. Кандидати мають знати польську мову на розмовному рівні та мати досвід роботи за фахом.
Найбільше відкритих вакансій для заробітчан з України у таких сферах:
IT (15% усіх вакансій категорії «Робота в Польщі» на кадровому порталі grc.ua). До речі, компенсація IT-спеціалістів — одна з найвищих у країні (середня заробітна плата становить понад 94 тис. грн).
На другому місці за кількістю вакансій — пропозиції для робітничого персоналу (13%). Компенсація може становити 51 тис грн. На третьому місці за кількістю вакансій — сфера продажів (12%), середня заробітна плата категорії — одна з найнижчих у Польщі (23.7 тис. грн). Також, польські роботодавці активно шукають робітників у сфері сільського господарства (12% вакансій) та на будівництво (11%).

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Компанія DP World розпочала діалог з Європейською комісією щодо роботи порту Констанца, для чого збирає фактичні дані ринку від українських експедиторів.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

У ситуації, коли компанії конкурують за обмежену кількість спеціалістів, традиційні підходи до найму перестають працювати. Бізнесу потрібно змінювати саму логіку роботи з ринком праці.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Війна змінила український ринок праці. Під тиском мобілізації, міграції та хронічного дефіциту кадрів бізнес почав переглядати звичні кадрові стереотипи.

Українські компанії впродовж останніх років стикаються з дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів, тому їхні зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік.

Українські пошукачі наразі стикаються з традиційними для кризи на ринку праці явищами — дефіцит вакансій, висока конкуренція, завищені вимоги роботодавців до кандидатів, зниження зарплат і збільшення строків пошуку роботи. У деяких професійних сферах кількість вакансій залишається критично низькою від початку війни.