Корисність цієї культури у 2012 році відкрив для себе і Юрій Миргород, голова ФГ «Амарант Біо», що на Черкащині, який спочатку купував амарантові продукти через Інтернет для своєї сім’ї. «Я купував олію з амаранту, борошно, насіння, але часто був незадоволений їхньою якістю. Маючи землю, ми з дружиною вирішили самостійно спробувати виростити амарант, в якості якого будемо абсолютно впевнені», — розповідає для AgroPortal.ua Юрій.
Перший урожай господарі отримали в 2014 році, з того часу постійно вдосконалюють і розширюють лінійку амарантових продуктів.
На 60 сотках землі ФГ «Амарант Біо» вирощує три сорти амаранту: Харківський-1, Лєра та Ультра. Всі сорти — українська селекція.
«Ми вирощуємо амарант без застосування хімії. Наша земля удобрена перегноєм, окрім того чорноземна, тому всі сорти дають гарний урожай, — додає Юрій. — Найбільш урожайним є Харківський-1 — 2,7 т/га, при тому що його паспортні характеристики — 2-5 тонн. Але 5 тонн — це теоретично можливий максимум, який буде лише на хорошій землі й додатковому поливі».
В Україні є два центри, які приймають амарант на доочищення та сушіння за ціною 25 тис./т. Але «Амарант Біо» цього не потребує, адже свій продукт вони перероблюють самостійно.
«В своїй кліматичній зоні ми стараємося посіяти амарант в останніх числах квітня, а якщо погода не дозволяє, то до середини травня. У вересні збираємо урожай сортів Харківський-1 і Лєра. Щодо сорту Ультра, то його сіють після збирання урожаю злакових: пшеницю скосили і після цього відразу посіяли. До жовтня культура встигає дати урожай», — говорить Миргород.
Для збору урожаю господарство використовує засоби малої механізації, виконуючи при цьому багато ручних операцій, але це дає можливість збирати амарант по мірі його достигання.
Сьогодні в ФГ «Амарант Біо» можна придбати кашу, борошно, олію та чай із амаранту. «З усіх амарантових продуктів чай несе мінімальну концентрацію лікувальних речовин, але серед споживачів є дуже популярним. Ми його заготовлюємо, коли культура знаходиться на етапі молочної стиглості, тобто коли в ній ще немає колючок, — коментує фермер. — Чай виготовляємо з 3-х сортів амаранту, два з них дають зелений чай, а сорт Лєра дає чай рожевого кольору, тому що він містить природний барвник, який є сильним антиоксидантом».
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.

В агровиробництві всі процеси взаємопов’язані і від якості виконання одного етапу залежить кожен наступний, а зрештою — і врожай. Як кажуть фермери, основа нового врожаю починає закладатися одразу після проходу комбайна, тож ефективність післяжнивного обробітку вкрай важлива.

Монтаж металоконструкцій стін і даху першої черги найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі стартував у індустріальному парку «Біосенс» (Черкаська область).

На одному з агропідприємств Черкащини жінки дедалі активніше опановують сучасні аграрні професії — працюють із системами точного землеробства, аналізують врожайність за супутниковими картами та координують роботу збиральної техніки. Такі зміни пов'язані насамперед із дефіцитом кадрів у галузі.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Ще зовсім недавно їх вважали «їжею бідняків» або навіть бур’янами, а сьогодні ж місцеві листові овочі Кенії, під загальною назвою кієньєджі, перетворюються на справжній гастрономічний скарб. Їх подають у ресторанах, купують на ринках і цінують за смак, користь і органічність.

Агрохолдинг МХП проводить роботи із сівби амаранту.

Як правило, стабілізаційні ціни на амарант протягом року не змінюються та корелюють із закупівельною ціною. Наприклад, якщо на наступний рік закупівельна ціна амаранту зросте, відповідно, на певний відсоток підвищиться і ціна реалізації на переробних підприємствах.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.