Про це йдеться у повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Як зазначається, цінова стабілізація була досягнута завдяки запровадженню у 2021 році урядом нового напрямку державної підтримки аграріїв для стимулювання виробництва гречки, що сприятиме покращенню продовольчої безпеки та підвищить доступність цієї продукції для споживачів.
Програмою передбачено надання дотацій аграріям у розмірі 3500 грн на 1 га посівів гречки.
«Це забезпечить стабільний обсяг виробництва гречки, що дорівнює внутрішньому споживанню, та в перспективі — орієнтацію на експорт, а також розвиток суміжних галузей.
Орієнтовна площа підтримки по Україні має скласти 15 тис. га», — йдеться у повідомленні.
Також, Мінекономіки не очікує проблем на ринку гречки через тимчасову відмову Росії експортувати цю продукцію в Україну. Внутрішні потреби у гречці будуть повністю забезпечені.
Так, у 2020/2021 маркетинговому році (МР) внутрішня потреба у гречці складає 131 тис. т, з них 116 тис. т — на харчові потреби. За даними Держстату, у 2020 році обсяг виробництва гречки склав 97,6 тис. т. Перехідні залишки гречки на початок поточного МР складають 10 тис. т, а на кінець МР прогнозуються в обсязі 20 тис. т.
Окрім того, у поточному МР станом на 1 травня 2021 року Україна експортувала 0,6 тис. т зерна гречки (за кодом згідно УКТЗЕТ 1008 10 00 00) та імпортувала 31,3 тис. т (зокрема, з РФ — 18,9 тис. т, Казахстану — 9 тис. т, Білорусі — 3,4 тис. т). Також було імпортовано майже 19 тис. т зерна зернових культур (за кодом згідно УКТЗЕТ 1104 29 17 00), з яких, за експертними оцінками, гречана крупа становить близько 80%, або 15 тис. т.
«Таким чином, станом на 1 травня 2021, за експертними підрахунками, імпортовано 46 тис. т гречки. Тож підстав для виникнення дефіциту цієї продукції на ринку України немає», — вважають у міністерстві.
Для довідки: раніше виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий заявляв, що для забезпечення внутрішніх потреб України необхідно сіяти 150 тис. га гречки, однак в 2021 році планується посіяти близько 80 тис. га цієї культури.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Собівартість гречки становить не більше 12-15 грн/кг, а ціна крупи в магазинах повинна бути не більше 35 грн/кг. Тоді всі її купуватимуть, і настане стабільність.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Сільгоспвиробники Волинської області цього року залучили понад 3 млрд грн кредитів на весняно-польові роботи.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Міністерство економіки та довкілля перерахувало банкам-учасникам 242,4 млн грн для виплати компенсації за заявками, поданими у травні в межах програми компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.

В Україні орієнтовно 15-20% гречки з низьким вмістом гліфосату. Результати аналізів на вміст гліфосату в гречці, які проводять переробники, показують, що забезпечити достатню кількість крупи в Європі, наприклад, яка би відповідала вимогам ЄС, неможливо.