ЄБА

Законопроєкти №10168-2 та №10169-2, ймовірно, створять корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання зовнішніх постачань сільськогосподарської продукції.

Розробка концепції моделі економічного бронювання відбувається паралельно з роботою над основним законопроєктом про мобілізацію.

В Україні у розпалі посівна кампанія. Відтак збільшується попит з боку аграріїв на дизельне пальне, що є одним із чинників його здорожчання, хоча і не основним.

Бізнес в Україні потерпає через наслідки страйків на західному кордоні, що призвели до великих черг на пунктах перепуску як із Польщею, так і з іншими сусідніми країнами.

Страйки на польсько-українському кордоні, які вже тривають понад чотири місяці, створюють додаткові виклики для бізнесу в Україні, робота якого й без того обтяжена реаліями воєнного часу.

Кон'юнктура на зовнішніх ринках та принципи ціноутворення внутрішньої залізничної логістики унеможливлюють в Україні бізнес-модель агровиробництва, за якої аграрій не володіє власними логістичними засобами для доступу до ринків.

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Український бізнес вкотре пропонує польським протестувальникам сідати за стіл переговорів та розпочати діалог на предмет вимог сторін, та яким чином їх можна задовольнити.

Якщо з 20 лютого поляками будуть заблоковані всі шляхи, логістичні затрати українських компаній-імпортерів зростуть у 2,5 раза, буде значна затримка товару, що спричинить збільшення витрат до 40-50 млн грн на місяць.

Бізнес проаналізував проєкт закону №10449, яким пропонується удосконалити законодавство щодо мобілізації, і чимало норм викликають запитання.

Блокади на польсько-українському кордоні у 2023 році створили прецедент, коли протест проти українського економічного впливу стає регулярно вживаним інструментом тиску польського бізнесу на свій уряд. Надалі цей прецедент може поширитися й на інші країни ЄС, якщо український уряд або бізнес не переконають країни-партнери запровадити вимірювану, прозору та доказову логістику експортних вантажів.

Кількість керівників компаній, які вважають, що нові інвестиції в Україну будуть вигідними, зросла порівняно з минулим роком майже вдвічі — з 17 до 34%.

Кабінет Міністрів України готує оновлену процедуру бронювання військовозобов’язаних працівників.

Близько половини (52%) представників українського бізнесу вважають задовільним поточний податковий режим в Україні.

Один день простою через страйк польських перевізників в середньому вартує одній українській компанії втрат у розмірі близько 1 млн грн.

У Верховній Раді України нещодавно було зареєстровано серію законопроєктів, які стосуються нововведень щодо регулювання експорту зерна.

Зростання витрат, брак кадрів та блокування судноплавства — топ-3 виклики транспортного бізнесу в 2023 році.

Бізнес-спільнота України розуміє право польських перевізників на висловлення власних позицій, але закликає до спільного вирішення проблеми.

Вартість оренди зерновозів «Укрзалізниці» за останні 10 днів зросла до 4000 грн/доба. Щоб повернути економічно обґрунтовані ціни на залізничні вагони-зерновози, варто усунути спотворення через ототожнення попиту на перевезення вантажів з попитом на вагони.

Європейська Бізнес Асоціація звернулась до прем'єр-міністра, голови НБУ та народних депутатів із проханням не допустити скорочення граничних строків повернення валютної виручки та введення будь-яких додаткових валютних обмежень в Україні.