Зростання витрат, брак кадрів та блокування судноплавства — топ-3 виклики транспортного бізнесу в 2023 році.
Такими є висновки галузевого дослідження «Інфраструктурний індекс 2023», проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом із юридичними фірмами Arzinger та Sayenko Kharenko.
Окрім того, респонденти віднесли черги на прикордонних переходах та обмеження українського експорту країнами-сусідами ЄС до найбільших викликів воєнного часу.
«Більшість опитаних, а саме 84% компаній, готові відновити логістику через морські шляхи після деблокади портів, причому більшість готові зробити це в найкоротші терміни. Водночас 29% говорять, що для цього потрібне буде залучення додаткового фінансування, в тому числі державної підтримки. Зокрема, йдеться про необхідність фінансування відновлення пошкодженої портової та залізничної інфраструктури», — говориться у повідомленні ЄБА.
Найбільш актуальними інвестиційними проєктами в Європі та Україні для ринку логістики другий рік поспіль респонденти назвали розвиток автомобільних шляхів, що з’єднують Україну та ЄС (з цим погоджуються 66% респондентів), розбудову євроколії на території України (62% респондентів), будівництво в Україні стратегічних універсальних транспортних хабів (61%).
За минулий рік з 79% до 70% скоротилась кількість респондентів, що вважають за необхідне розвивати мережу стратегічних універсальних транспортних хабів у західних регіонах України, які можуть виступати у якості резерву потужностей. Водночас 26% вважають, що це будуть зайві інвестиції після відновлення судноплавства в Чорному морі.
Водночас майже половина опитаних, а саме 46%, вважають доцільною приватизацію портових терміналів у воєнний час. З них 53% зазначають, що варто збільшити кількість існуючих наразі об’єктів приватизації за рахунок інших портових активів. Найбільш ефективним підходом до приватизації портових активів 52% респондентів назвали пооб’єктну (потермінальну) приватизацію, в межах якої окремі термінали порту можуть виступати окремими об’єктами приватизації.
Пріоритетними напрямами розвитку в сфері дорожнього господарства фахівці називають збільшення пропускної спроможності автомобільних пунктів пропуску на кордоні (так вважають 78% респондентів), розвиток автомобільних доріг у межах проєкту Транс-європейської транспортної мережі TEN-T (73%) та впровадження міжнародних стандартів у будівництві доріг — FIDIC, незалежні інженери тощо (46%).
«Для стабілізації ринку перевезень та логістики, на думку бізнесу, влада має сфокусуватися на розблокуванні морських комерційних перевезень та відкритті українських портів для усіх видів вантажів, забезпеченні страхування ризиків для інвесторів, а також будівництві та модернізації колій в напрямку кордону з ЄС та дунайських портів», — додали у ЄБА.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Повноцінної альтернативи морським шляхам через порти Великої Одеси для забезпечення експортного потенціалу України наразі немає. Водночас держава працює над створенням умов для розвитку приватного флоту та безпечної роботи бізнесу.

Залізничний транспорт в Україні упродовж серпня в експортному сполученні перевіз 113 тис. т рослинної олії, що на 54,7% більше, ніж за це же час торік.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Ударні БпЛА російських військ сьогодні, 1 вересня, атакували міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка», що на українсько-румунському кордоні.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.