ЄБА

Три чверті керівників українських компаній оцінюють стан бізнесу задовільно або добре.

Більшість агроекспорту буде переорієнтовано на морські шляхи, тому проблем із експортом зернових не очікується.

Європейська Бізнес Асоціація визначила п'ять основних проблем із бронюванням військовозобов'язаних і попросила Верховну Раду й Кабінет Міністрів терміново їх вирішити.

Бізнес просить Президента України Володимира Зеленського дозволити працювати ще ефективніше та допомогти зробити економіку ще більш сильною.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликала Президента України ветувати законопроєкт №11150 щодо захисту інтересів власників паїв через недоопрацьовані положення щодо акваторії морських портів.

Уряд має намір підвищити податки з метою збільшення наповнення бюджету, однак це може мати зворотний ефект.

Петицію із закликом якомога швидше впровадити систему економічного бронювання зареєстровано 22 травня на сайті Президента України.

Експерти Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) підтримують ініціативи уряду, які стосуються кліматичного регулювання, однак звертають увагу на деякі моменти, без урахування яких вони будуть неефективними або ж взагалі залишаться тільки на папері.

Більшість роботодавців відчувають дефіцит кадрів в Україні.

Бізнес може подати правки та пропозиції до законопроєкту про так званий «клуб білого бізнесу» (№11084).

Український бізнес наполягає на проведенні відкритої дискусії щодо ініціативи з фортифікації продуктів харчування.

Законопроєкти №10168-2 та №10169-2, ймовірно, створять корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання зовнішніх постачань сільськогосподарської продукції.

Розробка концепції моделі економічного бронювання відбувається паралельно з роботою над основним законопроєктом про мобілізацію.

В Україні у розпалі посівна кампанія. Відтак збільшується попит з боку аграріїв на дизельне пальне, що є одним із чинників його здорожчання, хоча і не основним.

Бізнес в Україні потерпає через наслідки страйків на західному кордоні, що призвели до великих черг на пунктах перепуску як із Польщею, так і з іншими сусідніми країнами.

Страйки на польсько-українському кордоні, які вже тривають понад чотири місяці, створюють додаткові виклики для бізнесу в Україні, робота якого й без того обтяжена реаліями воєнного часу.

Кон'юнктура на зовнішніх ринках та принципи ціноутворення внутрішньої залізничної логістики унеможливлюють в Україні бізнес-модель агровиробництва, за якої аграрій не володіє власними логістичними засобами для доступу до ринків.

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Український бізнес вкотре пропонує польським протестувальникам сідати за стіл переговорів та розпочати діалог на предмет вимог сторін, та яким чином їх можна задовольнити.

Якщо з 20 лютого поляками будуть заблоковані всі шляхи, логістичні затрати українських компаній-імпортерів зростуть у 2,5 раза, буде значна затримка товару, що спричинить збільшення витрат до 40-50 млн грн на місяць.